Рекомендации по организации предоставления амбулаторной акушерско гинекологической помощи (женская консультация)

 

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

15.07.2011 № 417

 

 

 

 Методичні рекомендації

щодо ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АМБУЛАТОРНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

 

1. Загальні положення

1.1. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється в амбулаторіях загальної практики/сімейної медицини, в жіночих консультаціях, гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторіях, фельдшерсько-акушерських пунктах (далі-ФАПах), центрах планування сім’ї, оглядових кабінетах поліклінік.

На І рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАПах, у  амбулаторіях загальної практики - сімейної медицини (без лікаря акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на І етапі, в основному,  має профілактичний характер з метою попередження небажаної вагітності, ускладнень вагітності та  виникнення гінекологічних захворювань. Вагітні із неускладненим загальним і акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням лікаря загальної практики – сімейної медицини/акушерки/ фельдшера, з обов’язковою  консультацією  лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації  центральної районної лікарні (далі-ЦРЛ) в 19-21 і 30 тижнів вагітності.  У разі виникнення  акушерських ускладнень,  патології плода, загострення  ескстрагенітальної патології  вагітна  негайно передається під нагляд лікаря  акушера-гінеколога. (додаток 1).

На ІІ рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює медичний персонал ЦРЛ, центральної міської лікарні (далі-ЦМЛ), міської лікарні (далі-МЛ) жіночих консультацій, гінекологічних кабінетів центральних районних лікарень, центрів планування сім’ї, оглядових кабінетів поліклінік. У лікувально-профілактичних закладах (далі-ЛПЗ) ІІ рівня спостерігаються вагітні  без ускладненого перебігу вагітності та з акушерськими ускладненнями, з супутньою тяжкою екстрагенітальною патологією, вродженими вадами розвитку плода.  За наявності показань вагітні скеровуються на  ІІІ рівень надання медичної допомоги. При необхідності вагітні направляються у денні стаціонари (додаток 18).

На ІІІ  рівні амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ ІІІ рівня забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. При необхідності проводиться консультування, додаткове  обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох рівнів.  Медичному  спостереженню підлягають вагітні  які мають захворювання вказанні в додатку 18.

1.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога включає заходи щодо збереження репродуктивного здоров’я населення, диспансеризацію вагітних та гінекологічних хворих, профілактику та лікування акушерської і гінекологічної патології, планування сім’ї, санітарно-просвітницьку роботу.

 

 

1.3. Штатні посади медичного персоналу лікувально-профілактичного закладу з надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги встановлюються згідно з чинними штатними нормативами.

 

2. Організація диспансерного нагляду за вагітними

Метою диспансерного нагляду за вагітними є збереження здоровя жінки та народження здорової дитини.

2.1. Перший візит вагітної (бажано до 12 тижнів) є найбільш  тривалим за часом  і передбачає: збір анамнезу,  загальне та акушерське обстеження, заповнення медичної документації (Індивідуальна карта вагітної і породіллі - форма №111/о та Обмінна карта - форма № 113/о), визначення обсягу і термінів лабораторного обстеження, заповнення  вагітною  анкети за згодою (додаток  2), інформаційної згоди ( додаток 3).

 

 2.2. Обмінна карта видається вагітній з моменту встановлення на облік.

2.3. Після першого візиту фахівець, який спостерігає  вагітну, обов’язково отримує інформацію від лікаря загальної практики – сімейної медицини /дільничного терапевта  про стан здоровя вагітної (додаток 4). У разі спостереження вагітної у лікаря загальної практики – сімейної медицини він заповнює цей додаток сам. 

2.4. Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями підлягають динамічному спостереженню профільного спеціаліста. Перелік екстрагенітальних захворювань, що потребують  динамічного спостереження визначено у додатку 5. Після отримання висновку профільних спеціалістів комісійно  вирішується питання про можливість виношування вагітності  та визначається план її ведення.

2.5. Жінки групи високого ризику виникнення  у плода вродженої/спадкової патології (додаток 6) підлягають направленню на  медико-генетичне консультування.

2.6. Вагітні, які не входять до групи високого ризику виникнення  у плода вродженої/спадкової патології повинні бути проінформовані лікарем загальної  практики-сімейної медицини лікарем/ лікарем-акушером-гінекологом/фельдшером/акушеркою, які спостерігають за вагітною, про доцільність одночасного проведення ультразвукової діагностики (далі-УЗД) (11 -13 тиж., 18-21 тиж. вагітності), біохімічного скринінгу вагітних (хоріонічного гонадотропіну (далі-ХГ), плацентарного білка РАРР (далі-РАРР) та розрахунку ризику наявності у плода хромосомної та деякої вродженої патології.

2.7. При виявленні ознак наявності у  плода вродженої чи спадкової патології вагітна скеровується на медико-генетичне консультування для вирішення тактики ведення вагітності і пологів. При підтвердженні виявленої патології проводиться пренатальний консиліум за участю лікаря акушера-гінеколога (Додаток 7).

2.8. Ультразвукове дослідження плода  може проводити фахівець, який має відповідну підготовку, за затвердженою схемою протоколу (Додатки 8, 9).

2.9. Під час кожного візиту всі дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження, заносять в «Індивідуальну карту вагітної і породіллі» та «Обмінну карту» із зазначенням відповідних призначень, дати наступного відвідування і засвідчуються підписом лікаря та інформованою  згодою вагітної за формою («Інформована - згодна/незгодна»).

2.10. У разі неускладненої вагітності оптимальна кількість візитів до фахівця за період спостереження становить в середньому сім – дев’ять разів (бажано  разом з близькою людиною).

2.11. При виникненні ускладнень перебігу вагітності, якщо вагітна спостерігається лікарем загальної практики-сімейної медицини/фельдшером/акушеркою, вона негайно передається під нагляд лікаря- акушера-гінеколога (додаток 1). Частота відвідувань визначається лікарем за показаннями. Показання до додаткового візиту повинні бути обґрунтовані в медичній документації.

2.12. У разі виникнення ускладнень вагітності, які потребують стаціонарного лікування (чи лікування у денному стаціонарі) вагітна госпіталізується для обстеження і лікування у відділення (палату) патології вагітних пологового будинку (відділення) або спеціалізованого акушерського стаціонару або у гінекологічне відділення  (у терміні до 22 тиж.), або у денний стаціонар (додаток 18 ). 

За необхідністю лікування екстрагенітальної патології  вагітна  госпіталізується до 22 тижнів вагітності у терапевтичне відділення або у відділення  за профілем захворювання або у відділення екстрагенітальної патології вагітних.

2.13. При оформленні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами лікар керується  Порядком видачі листка непрацездатності  та довідки для призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю і пологами” (Накази МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», та  від 18.03.2002 р. № 93 «Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та інструкції щодо їх заповнення»). При оформленні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами вагітну оглядають два лікаря ( бажано з завідуючою жіночої консультації).

2.14. В амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини/жіночих консультаціях   вагітну та членів ії родини готують до майбутнього батьківства в «Школі відповідального батьківства». Робота проводиться з використанням демонстраційних матеріалів, технічних засобів і предметів догляду за дитиною (додаток 10).

2.15. При неявці вагітної на запланований огляд, причина з’ясовується за вказаним контактним   телефоном. У разі неявки на 2 і більше обов’якових візитів та/або систематичного невиконання рекомендацій і призначень, лікар/фельдшер/акушерка, які спостерігають за вагітною, повинні інформувати завідуючого жіночою консультацією та керівника, якому підпорядкований ЛПЗ з відміткою в медичній документації. У разі виявлення асоціальної поведінки вагітної  лікар має письмово інформувати   працівників соціальної служби  (додаток 11).

2.16. При фізіологічному перебігу вагітності якщо вагітна  спостерігається лікарем загальної практики-сімейної медицини або фельдшером/акушеркою її необхідно скерувати на консультацію до лікаря акушера-гінеколога  у  терміні 19-21 і 30 тижнів вагітності.

2.17. При нагляді за вагітною в амбулаторних умовах лікарю загальної практики-сімейної медицини/лікарю акушеру-гінекологу або фельдшеру/акушерці фельдшерсько-акушерського пункту необхідно дотримуватись  плану ведення вагітних (графіку візитів).

 

 

3.Організація амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості

 

3.1. Головними напрямками розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості є створення єдиної системи медичної допомоги населенню шляхом максимального наближення лікарської допомоги до мешканок села, удосконалення не тільки форм, методів профілактичної роботи, динамічного спостереження, а і медико-соціальної допомоги.

 

3.2. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога надається у жіночих консультаціях або акушерсько-гінекологічних кабінетах, кабінетах планування сім’ї поліклінік районних, центральних районних лікарень, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини  та фельдшерсько-акушерських пунктах.

 

3.3. Консультативну допомогу сільському жіночому населенню забезпечують міські жіночі консультації, центри планування сім’ї, акушерсько-гінекологічні кабінети міських, обласних, республіканських поліклінік, консультативні поліклініки.

 

3.4. В організації гінекологічної допомоги сільському населенню є ряд особливостей та загальних положень. Так само, як і в містах, велике значення для виявлення гінекологічних захворювань у жінок мають профілактичні огляди. Профілактичним гінекологічним оглядам підлягають дівчата/жінки старше 14 років, які проживають або працюють на промислових підприємствах, сільськогосподарських підприємствах та інших установах району обслуговування. Кожну жінку доцільно оглядати 1 раз протягом року.

 

3.5. Амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється згідно з визначеною етапністю:

 

3.5.1.На I етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу мешканці села отримують на ФАПах, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини, у сільських лікарських  амбулаторіях та дільничних лікарнях (без лікаря-акушера-гінеколога). Амбулаторна робота акушерки на I етапі, в основному, має профілактичний характер з метою збереження репродуктивного здоров’я, попередження небажаної вагітності, ускладнень вагітності та виникнення гінекологічних захворювань. Практично здорові молоді жінки із неускладненим загальним і акушерським анамнезом, а також неускладненим перебігом вагітності можуть знаходитися під динамічним спостереженням акушерок, лікаря загальної практики-сімейної медицини, відвідуючи лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації районної лікарні (РЛ), ЦРЛ або виїзної лікарської бригади.

 

3.5.2.На II етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу вагітним і гінекологічним хворим здійснює лікар-акушер-гінеколог РЛ і ЦРЛ, МЛ, ЦМЛ. В ЛПЗ II етапу можуть спостерігатись вагітні без ускладненого перебігу вагітності. Вагітні із середнім та високими ступенем акушерського та перинатального ризику постійно спостерігаються лікарем-акушером-гінекологом РЛ і ЦРЛ, МЛ, ЦМЛ із збереженням нагляду за ними медичного персоналу ЛПЗ I етапу.

 

3.5.3.На III етапі амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу здійснюють спеціалісти обласних лікарень. В ЛПЗ III етапу забезпечується поглиблене виконання обсягу медичного обстеження, який не може бути виконаний на попередніх етапах надання медичної допомоги вагітним та гінекологічним хворим. При необхідності проводиться консультативне обстеження іншими спеціалістами. Після проведеного обстеження складається індивідуальний план спостереження вагітної для медичного персоналу перших двох етапів. Вагітні високого ступеня акушерського та перинатального ризику знаходяться під динамічним спостереженням спеціалістів III етапу, які в необхідних випадках вирішують питання про доцільність збереження вагітності.

 

3.6. Сільському населенню комплексну лікарську акушерсько-гінекологічну допомогу також надають виїзні бригади, до складу яких входять лікар-акушер-гінеколог, лікар-педіатр, лікар-терапевт та інші спеціалісти (за потребою).

Виїзні бригади здійснюють свою діяльність у відповідності до затвердженого графіка, який передбачає дату кожного виїзду, його тривалість, місце виїзду, складу бригади, який затверджується головним лікарем ЛПЗ та доводиться до відома керівників господарств, які несуть відповідальність за створення умов роботи виїзної бригади (забезпечення транспортом, доставку жінок і дітей до місця роботи спеціалістів).

Графік виїзду бригади медичних працівників також доводять до відома головних лікарів амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, сільських лікарських амбулаторій, головних лікарів сільської дільничої лікарні (ДЛ), завідувачів фельдшерськими і фельдшерсько-акушерськими пунктами.

Фельдшер і акушерка повинні мати список (реєстр) жінок своєї дільниці, які підлягають профілактичним періодичним оглядам. Згідно з графіком акушерка дільниці інформує населення щодо приїзду виїзної бригади.

 

3.7. Лікар-акушер-гінеколог, який входить до складу виїзної бригади, зобов'язаний:

- здійснити обстеження вагітних і гінекологічних хворих, визначити план нагляду або лікування;

- надати консультативну допомогу вагітним та гінекологічним хворим;

- провести консультування з питань планування сім'ї;

- надати при необхідності медичну допомогу;

- надати організаційно-методичну допомогу з питань якості надання медичної та профілактичної роботи;

- провести  навчання персоналу з актуальних проблем, виявлених у роботі персоналу ФАПу або амбулаторії загальної практики-сімейної медицини;

- провести серед населення інформаційно-просвітницьку (лекції, бесіди, консультування та ін.) роботу з питань збереження репродуктивного здоров'я.

 

3.8. Свою діяльність лікар-акушер-гінеколог виїзної бригади повинен відображувати в документації того закладу, де він працює. Виявлених хворих з гінекологічною патологією за показаннями необхідно взяти на облік із наступними заходами оздоровлення. При повторному виїзді лікар-акушер-гінеколог перевіряє виконання акушеркою ФАПу призначень та рекомендацій.

 

 

 

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АМБУЛАТОРНОЇ
ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

 

4.1. Організація амбулаторної гінекологічної допомоги передбачає проведення заходів з питань збереження репродуктивного здоров’я, профілактики виникнення гінекологічних захворювань, раннього їх виявлення та надання лікувальної та реабілітаційної допомоги.

4.2. Гінекологічні захворювання виявляють під час звернення жінок у жіночу консультацію або гінекологічні кабінети багатопрофільної поліклініки, до лікаря загальної практики-сімейної медицини, лікаря гінеколога дитячого та підліткового віку, акушерки ФАПу, а  також під час проведення профілактичних оглядів у ЛПЗ.

4.3. Профілактичними оглядами в оглядових кабінетах забезпечуються дівчата з 14 років та всі жінки (за їх поінформованою згодою), які звернулися вперше в поточному році в ЛПЗ. Діагноз захворювання встановлює акушерка, лікар загальної практики-сімейної медицини, лікар-акушер-гінеколог або гінеколог дитячого та підліткового віку на підставі скарг, анамнезу, даних гінекологічного огляду та подальшого обстеження.

4.4. Проведення профілактичних оглядів у дівчат з 18 років (за показаннями з 14 років оглядаються у присутності батьків гінекологом дитячого та підліткового віку) покладається на акушерку, лікара загальної практики-сімейної медицини, лікаря-педіатра, лікаря- акушера-гінеколога, лікаря - гінеколога дитячого та підліткового віку (в умовах ЛПЗ). Профілактичні огляди спрямовані на збереження репродуктивного здоров’я,  профілактику небажаної вагітності, запальних захворювань статевих шляхів та підліткової вагітності, інфікування вірусом папіломи людини, діагностику порушення фізичного та статевого розвитку (затримка або випередження), порушення становлення менструального циклу.

При обстеженні проводиться оцінка фізичного та статевого розвитку, огляд та пальпація молочних залоз та огляд зовнішніх статевих органів. При порушенні менструальної функції, підозрі на гінекологічну патологію –ультрасонографічне дослідження органів малого тазу (УЗД), ректо-абдомінальне дослідження внутрішніх статевих органів, аналіз виділень з піхви. За необхідності гормональне дослідження, проведення діагностичних проб, тощо. У сексуально активних підлітків також проводиться: огляд шийки матки у гінекологічних дзеркалах, обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом, онкоцитологія та кольпоскопія. Під час візиту проводиться консультування з питань планування сім’ї та профілактики ІПСШ.

4.5. Профілактичні огляди дівчат/жінок з 18 років (за показаннями з 14 років оглядаються у присутності батьків гінекологом дитячого та підліткового віку) проводяться акушеркою ФАПу, фельдшером або акушеркою оглядового кабінету багатопрофільних поліклінік, лікарем загальної практики-сімейної медицини, лікарем-акушер-гінекологом жіночої консультації або центру планування сім’ї та спрямовані на раннє виявлення онкологічної патології у жінок, профілактику інфекцій, які передаються статевим шляхом (далі-ІПСШ) та ВІЛ/СНІДу, консультування з питань планування сім'ї та запобігання небажаній вагітності, збереження репродуктивного здоров’я. При проведенні профілактичних оглядів жінок проводять огляд та пальпацію молочних залоз, огляд шийки матки в дзеркалах, забір вагінальних мазків для онкоцитологічного  (при відсутності патології 1 раз на 3 роки) і бактеріоскопічного дослідження (при показах), пробу Шиллєра, бімануальне обстеження, пальцеве ректальне обстеження. Ультразвукове сканування призначають за показаннями.

4.6. На кожну жінку, яка вперше звернулася у зв'язку із скаргами або за направленням інших спеціалістів, а також для профілактичного огляду, заповнюють "Медичну карту амбулаторного хворого" (ф. 025/о) із детальним описом анамнезу, скарг, результатів аналізів і даних гінекологічного обстеження.

4.7. Після першого огляду на другій сторінці амбулаторної карти хворого в "Листку запису заключних уточнених діагнозів" проставляють дату огляду, заключний (уточнений) діагноз записують в день його встановлення. При виявленні у однієї жінки двох і більше гінекологічних захворювань статистичний талон заповнюють на кожне остаточно встановлене захворювання.

4.8. На кожну жінку, яка підлягає диспансерному нагляду, заповнюється "Контрольна карта диспансерного спостереження" (форма 30), де вказують діагноз захворювання, з приводу якого вона поставлена на облік, частоту оглядів, методи обстеження та лікування.

4.9. Вузькоспеціалізована лікувально-профілактична допомога - це вид медичної допомоги, що надається на ІІІ рівні амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги, фахівцями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити  кваліфіковане консультування, діагностику та лікування у складних діагностичних та клінічних випадках.

Вузькоспеціалізована лікувально-профілактична допомога потребує застосування сучасної лікувально-діагностичної апаратури, інструментарію та обладнання.

4.10. Вузькоспеціалізована допомога може надаватися за наступними напрямками:

- гормональні порушення у репродуктивній системі (порушення менструального циклу, невиношування, безпліддя, дисгормональна патологія молочної залози, патологія клімаксу);

- патологія шийки матки;

- онкогінекологія;

- гінекологічна патологія у дівчат та підлітків.

 

 

 

Директор Департаменту охорони 

материнства, дитинства та

санаторного забезпечення                                                                       С.І. Осташко

 

 


 

Графік візитів вагітної до лікаря

1-ий візит

(Бажано до 12 тижнів вагітності)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Оформлення медичної документації

А

Форми 111/о та 113/о

Заповнення жінкою анкети вагітної

А

За згодою (додаток 2)

Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоровя батька дитини)

А

 

Виявлення факторів ризику гестаційного діабету

В

При їх наявності – проведення двогодинного перорального тесту толерантності до глюкози (ПТТГ) (додаток 13)

Виявлення факторів ризику прееклампсії

С

При наявності факторів ризику (додаток 21)  пропонуйте жінці з 16 тижнів вагітності  до народження дитини приймати 75мг аспірину

Оцінка показань до направлення на медико-генетичну консультацію

D

додаток №7

Оцінка умов праці

D

Видається лікарський висновок за встановленою формою  при необхідноті (додаток 14)

Загальний огляд

А

 

Пальпація щитовидної залози

А

 

Аускультація серця

А

 

Аускультація легенів

А

 

Огляд та пальпація молочних залоз

А

 

Пальпація лімфатичних вузлів

D

 

Вимірювання артеріального тиску

А

 

Вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

А

 

Вимірювання температури тіла

D

 

Визначення зросту

В

 

Визначення маси тіла

В

 

Визначення індексу маси тіла

В

 

Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження)

D

Рутинний огляд не є прогностично точним для визначення терміну вагітності, а також, не дає можливості передбачити передчасні пологи або тазо-головну диспропорцію

УЗД в терміні вагітності від 11+1 день   до 13 тижнів та 6 днів (визначення терміну вагітності,  вимірювання комірцевого простору та виявлення УЗ маркерів вродженої та хромосомної патології)

 

 

 

A

Лікар надає інформацію жінці щодо доцільності одночасного проведення першого УЗД (11тиж +1 день. - 13 тиж. + 6 днів) і подвійного біохімічного тесту ( вільний-ХГЧ,  РАРР А) і розрахунку ризику наявності у плода хромосомної і деякої розповсюдженої вродженої патології. Дослідження виконують  за  згодою жінки (додаток 8)

Призначення  лабораторного обстеження:

-        Загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білка

 

 

А

 

 

 

-        Посів сечі (скринінг на безсимптомну бактеріурію)

 

 

А

 

При виявленні призначається антибіотикотерапія

 

-        Група крові та резус-фактор

А

 

-        наявність резус-антитіл (при Rh- негативній належності крові у вагітної та Rh- позитивній у батька майбутньої дитини)

 

B

Титри анти-резус антитіл визначають тільки при першій явці  та у 28 тижнів за умови неускладненого пребігу вагітності

-        Загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів

 

А

 

-        Серологічне обстеження на сифіліс  (перше)

 

В

 

 

-        Тест на ВІЛ-інфекцію (перший)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається.

У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності.

У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах.

-   Тест на наявність HBsAg

А

 

-        Мазок на цитологічне дослідження

 

       D

 

-        Мазок на флору (за показами)

 

 

       A

При наявності скарг та клінічних проявів

 

 

Надання вагітній  розгорнутої інформації щодо:

необхідності прийому фолієвої кислоти  (400 мкг) до  12 тижнів вагітності

      А

Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими дефектами нервової трубки  добова доза фолієвої кислоти складає  800 мкг (додаток 19)

 

доцільності ведення щоденнику самопочуття до кінця вагітності

        А

додаток 15

раціонального харчування під час вагітності

 

гігієни харчування для зниження ризику виникнення харчових інфекцій (лістеріоз, сальмонельоз, токсоплазмоз)

 

 

 

А

 

 

 

 

З особливим наголосом на:

- відсутність  необхідності рутинного прийому вітаміну D;

- тератогенний ефект від прийому вітаміну А у дозі більш ніж 10 000 ОД на добу (А)

- відсутність необхідності  рутинного прийому полівітаміно-мінеральних комплексів (А) (додаток 20).

здорового способу життя, включаючи:

-        припинення паління

-        вживання алкоголю

-    наркотичних речовин

А

 

оптимальних умов праці під час вагітності

 D

 

внутрішньоутробного розвитку плода

D

 

статевого життя протягом вагітності

В

Доцільне використання презервативу

фізичні вправи, включаючи такі, що зміцнюють мязи тазового дна

 А

 

необхідності відвідування школи відповідального батьківства протягом вагітності, бажано з партнером

A

 

можливих загрозливих симптомів під час вагітності

A

додаток 16

Скерування вагітної до дільничного терапевта за «Випискою з амбулаторної карти»[1]

B

додаток 4

Заповнення вагітною інфомованої згоди

B

додаток 3

 

2-ий візит

(не пізніше 2 тижнів після 1-го візиту)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Оцінка та обговорення результатів обстежень з вагітною

D

 

Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові складає менш ніж 110 г/л, обговоріть з жінкою питання необхідності  раціонального харчування (вживання м’яса, бобових, зелених овочів, цитрусових) та доцільність  прийому препаратів заліза

А

 

Якщо у вагітної  Rh-негативний, а у батька майбутньої дитини  Rh- позитивний тип крові, у разі відсутності у неї антитіл, обговоріть необхідність введення їй анти-резус імуноглобуліну в 28-32 тижні вагітності

А

 

Обстеження вагітної:

вимірювання артеріального тиску

А

 

вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

А

 

вимірювання температури тіла

А

 

лабораторне обстеження -

загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка

 

 

А

 

УЗД в терміні вагітності від 18 тижнів до 20 тижнів та 6 днів (визначення структурних аномалій плода)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

У випадку, коли результат УЗД є сумнівним або таким, який виявив будь-яку структурну аномалію плода, лікар УЗД негайно скеровує вагітну  до лікаря, який веде її вагітність для вирішення питання про подальше ведення вагітності і повідомляє лікарю про виявлену патологію по телефону.

(додаток 15)

Обговорення даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів

 

D

 

 

3-ій візит

(19-21 тиждень вагітності, після проходження другого УЗД)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Надання розгорнутої інформації щодо результатів попереднього УЗД

 

D

У разі виявлення низької плацентації, крайового прикріплення плаценти необхідно провести додаткове УЗД в 32 тижні вагітності. При виявленні центрального передлежання плаценти,  вагітну скеровують до акушерського стаціонару.

 

Обстеження вагітної:

вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми

 

 

        A

 

 

Додаток 17

вимірювання артеріального тиску

А

 

вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

A

 

вимірювання температури тіла

A

 

Направлення  на обстеження:

-        тест на ВІЛ-інфекцію (другий, в 22-23 тижні вагітності)

 

 

А

 

-        загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка

A

 

Обговорення  даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів

 

D

Додаток 15

 

4-ий візит

(25-26 тижнів вагітності)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Надання розгорнутої інформації щодо: всіх отриманих результатів обстежень

 

D

 

необхідності проведення обстежень перед оформленням відпустки по вагітності та пологам

 

A

 

Обстеження вагітної:

вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми

 

         A

додаток 17

вимірювання артеріального тиску

А

 

вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

      

         A

 

вимірювання температури тіла

         A

 

огляд нижніх кінцівок

         A

На наявність  варикозно розширених вен

аускультація серцебиття плода

         A

 

Направлення  на обстеження:

-        загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів в 29 тижнів

 

        C

 

 

-           серологічне дослідження на сифіліс (друге) в 29 тижнів

 

        B

 

 

-        наявність резус-антитіл (при Rh- негативній належності крові у вагітної та Rh- позитивній у батька майбутньої дитини)

     

       A

Титри анти-резус антитіл визначаються тільки при першій явці  та у 28 тижнів за умови неускладненого пербігу вагітності

 

-        загальний аналіз сечі або

    експрес тест на наявність

    білка

 

        A

 

-        двогодинний тест толерантності до глюкози всім вагітним

 

 

       A

додаток 13

 

Обговорення  даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів.

 

 

        D

додаток 15

Надання вагітній адрес пологових будинків (відділень) та  їх номерів телефонів, куди можна негайно звернутись за медичною допомогою

 

        D

 

Призначення анти-резус імуноглобуліну

 

 

      B

У 28-32 тижні вагітності жінкам з  резус-негативною принадлежністю крові при Rh- позитивній крові у батька майбутньої дитини і відсутності антитіл у вагітної

 

5-ий візит

(30 тижнів  вагітності)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Надання розгорнутої інформації щодо всіх отриманих результатів обстежень

 

D

 

Обговорення  даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів

 

D

додаток 15

Підготовка до пологів та народження дитини, партнерських пологів

А

додаток 10

Якщо рівень гемоглобіну в загальному аналізі крові складає менш ніж 110 г/л, обговоріть з жінкою питання необхідності прийому препаратів заліза

А

 

Обстеження вагітної:

огляд та пальпація молочних залоз

А

 

вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми

   

       А

додаток 17

вимірювання артеріального тиску

        А

 

вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

       

        А

 

вимірювання температури тіла

        А

 

огляд нижніх кінцівок

 

        А

На наявність  варикозно розширених вен

аускультація серцебиття плода

        А

 

Лабораторне обстеження:

-        загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка

 

         А

 

 

6-ий візит

(34 - 35 тижнів вагітності)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Обстеження вагітної:

вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми

 

        A

додаток 17

вимірювання артеріального тиску

        A

 

вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

 

        A

 

вимірювання температури тіла

        A

 

огляд нижніх кінцівок

 

        A

На наявність  варикозно розширених вен

аускультація серцебиття плода

        A

 

Лабораторне обстеження:

-      загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка

 

        A

      

 

Надання розгорнутої інформації щодо всіх отриманих результатів обстежень

D

 

Обговорення  даних, занесених в щоденник самопочуття вагітної з особливою увагою до  можливих загрозливих симптомів та необхідності своєчасного звернення за медичною допомогою. Надайте адреси пологових будинків (відділень) та номери телефонів куди може звернутись жінка.

 

D

додаток 15

 

7 -ий візит

(38 тижнів вагітності)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Обстеження вагітної:

вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми

 

 

        A

додаток 17

вимірювання артеріального тиску

        A

 

вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

        A

 

вимірювання температури тіла

        A

 

огляд нижніх кінцівок

        A

На наявність  варикозно розширених вен

аускультація серцебиття плода

        A

 

Лабораторне обстеження:

-загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка

 

 

 

       A

 

Надання розгорнутої інформації щодо: дій жінки у разі початку пологової діяльності, вилиття навколоплідної рідини або  появи  можливих загрозливих симптомів;

післяпологової контрацепції

 

 

         D

 

 

 

 

Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуття  вагітної. Надайте адреси пологових будинків (відділень) та номери телефонів куди повинна звернутись жінка за своєчасною  медичною допомогою

 

 

        D

додаток 15

 

 

8 -ий візит

(40 тижнів вагітності)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Обстеження вагітної:

вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми

 

 

A

додаток 17

вимірювання артеріального тиску

A

 

вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

A

 

вимірювання температури тіла

A

 

огляд нижніх кінцівок

A

На наявність  варикозно розширених вен

аускультація серцебиття плода

A

 

Лабораторне обстеження: загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка

 

 

A

 

Надання розгорнутої інформації щодо:

-можливих дій при переношеній вагітності,

-післяпологової контрацепції

-адрес пологових будинків (відділень) та номерів телефонів куди може звернутись жінка за своєчасною  медичною допомогою.

 

 

 

 

 

     D

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переношена вагітність – вагітність, термін якої складає більш ніж 294 дні (42 тижні) від першого дня останньої менструації.

 

Дослідження показали, що показники материнської захворюваності та смертності при неускладненій вагітності підвищуються після перевищення терміну вагітності більш ніж 42 тижні. Ризик народження мертвого плода у терміні вагітності 37 тижнів складає 1 на 3000, на 42 тижні – 3 на 3000, на 43 тижні – 6 на 3000.

 

Жінкам з неускладненим перебігом вагітності індукцію пологів потрібно запропонувати після 41 тижня вагітності (A)

Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуттів вагітної

       D

 

 

9 ий візит

(41 тиждень вагітності)

Що повинно бути зроблено під час візиту

Рівень доказовості

Коментарі

Обстеження вагітної:

вимірювання висоти стояння дна матки та занесення даних до гравідограми

 

       А

додаток  17

вимірювання артеріального тиску

       А

 

вимірювання пульсу (частота, ритмічність)

       А

 

вимірювання температури тіла

       А

 

огляд нижніх кінцівок

       А

На наявність  варикозно розширених вен

аускультація серцебиття плода

        А

 

Лабораторне обстеження: загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка

 

        А

 

Надання розгорнутої інформації щодо:

-можливої подальшої тактики ведення вагітності (індукція пологової діяльності або «очікувальне» ведення, обговорення позитивних та негативних наслідків кожного з варіантів)

-післяпологової контрацепції.

-адрес пологових  будинків (відділень) та номерів телефонів куди може звернутись жінка за своєчасною  медичною допомогою

 

 

    

 

      А

Якщо вагітна обирає індукцію пологової діяльності –скеруйте її в пологовий стаціонар.

Якщо вагітна обирає «очікувальну» тактику ведення – запропонуйте їй посилений антенатальний моніторинг, починаючи з 42 тижня вагітності: КТГ 2 рази на тиждень, УЗД з визначенням кількості амніотичної рідини (А)

 

Обговоріть дані занесені в щоденник самопочуття вагітної

       D

додаток 15

 

Не потрібно проводити скрінінг на патогенний стафілококк усіх вагітних (А)

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства та

санаторного забезпечення                                                                 С.І. Осташко


 

 

                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

       15.07.2011 № 417

 

 

ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

  АКУШЕРКИ ФЕЛЬДШЕРСЬКО-АКУШЕРСЬКОГО ПУНКТУ

 

1. Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є амбулаторно- поліклінічним закладом первинної ланки з наданням долікарняної медико-санітарної допомоги сільському населенню і відіграє важливу роль у лікувально-профілактичному обслуговуванні, проведенні комплексу профілактичних і оздоровчих заходів, а також санітарно-просвітницькій та протиепідемічній роботі.

2. На посаду акушерки ФАПу призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який закінчив вищий медичний заклад або середнiй спеціальний заклад і   отримав кваліфікацію акушерки, фельдшера-акушерки або фельдшера.

3. Акушерка безпосередньо підпорядкована завідувачу ФАПу. Методичне керівництво роботою здійснює лікар лікувально-профілактичного закладу, відповідальний за надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню на території діяльності ФАПу.

4. Функції акушерки ФАПу:

4.1.Забезпечення надання медичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим за призначенням лікаря акушера-гінеколога.

4.2.Санітарно-просвітницька робота з питань охорони материнства і дитинства, планування сім’ї та відповідального батьківства.

4.3.Ведення амбулаторного прийому на ФАПі.

4.4.Здійснення патронажу вагітних, породілей та новонароджених удома.

4.5.Здійснення екстреної акушерської і гінекологічної допомоги з подальшим направленням жінок у відповідні лікувально-профілактичні заклади, супроводжуючи їх при необхідності.

4.6.Надання першої невідкладної допомоги при гострих захворюваннях і нещасних випадках (поранення, кровотечі, отруєння та ін.) з подальшим викликом лікаря, організацію госпіталізації пацієнтки у відповідний найближчий лікувально-профілактичний заклад незалежно від відомчої підпорядкованності лікувально-профілактичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим (швидкий тест на вагiтнiсть, визначення бiлка у сечi, ацетона у сечi).

4.7.Здійснення фізіотерапевтичних процедур у разi   спецiального навчання, стажировки., супроводжуючи хвору в необхідних випадках.

4.8.Направлення вчасно вагітних у стаціонари відповідних лікувально-профілактичних закладів.

4.9.Проведення профілактичних оглядів жінок відповідно до встановленних термінів.

4.10.Виконання лікарських призначень.

4.11.Підготовка робочого місця для прийому вагітних і гінекологічних хворих лікарем на ФАПі.

4.12.Проведення найпростіших лабораторних досліджень, пов’язаних з наданням екстреної допомоги.

4.15.Ведення документації у встановленому порядку за своїм розділом роботи.

5. Акушерка ФАПу зобов’язана:

5.1.Керуватись у своїй роботі цим Положенням, наказами, інструкціями, методичними та іншими вказівками органів охорони здоров’я, а також розпорядженнями.

5.2.Видавати довідки й інші документи медичного характеру згідно з чинними нормативними актами МОЗ України.

            6. Акушерка ФАПу має право:

6.1.Спостерігати за станом здоров’я і розвитком дітей першого року життя у разі відсутності в штаті ФАПу посади патронажної медичної сестри.

6.2.Проводити у межах компетенції і професійних прав консультування з питань планування сім’ї, обстеження, встановлювати попереднiй діагноз, термін вагітності, виконувати медичні маніпуляції і здійснювати профілактичну роботу.

6.3.Подавати завідувачу ФАПу пропозиції щодо удосконалення організації акушерсько-гінекологічної допомоги.

6.4.Підвищувати свої професійні знання.

 

 

 

 

 

Директор Департаменту  охорони

материнства, дитинства та

санаторного забезпечення                                                                      С.І. Осташко


 


 

                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

      15.07.2011 № 417

 

 

Примірна посадова інструкція лікаря загальної практики-сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги.

 

Основні компетенції сімейного лікаря:

1. Організація роботи на робочому місці;

2. Зосереджена на пацієнтові допомога;

3. Володіння  спеціальними навичками;

4. Всебічний, комплексний підхід;

5. Холістичний підхід.

Медична опіка над вагітною

 

Профілактична та інформаційно-просвітницька робота:

1.Організація та проведення школи відповідального  батьківства. Консультування та проведення навчання майбутніх батьків з питань    вигодовування,   догляду за залишком пуповини та шкірою немовляти, безпеки дитини, характеру сну та стулу, нормального фізичного та психічного розвитку дитини, графіку щеплень та ін.

2.Розробка індивідуальних рекомендацій та проведення консультування батьків з питань: порушення  харчування і вигодовування; порушення поведінки дитини; взаємостосунків між батьками і дитиною та ін.

3.Координація вирішення психосоціальних проблем, що виникають у вагітних та в їх сім’ях. 

4.Навчання вагітних раціональному режиму дня, харчування.

          5.Консультування та підготовка вагітних та членів їх сім’ї до появи новонародженої дитини.

6.Консультування з питань підготовки до пологів.

7.Консультування вагітної щодо ознак початку пологів.

          8.Індивідуальні і групові консультування з профілактики ІПСШ/ВІЛ, планування сім’ї, методів контрацепції, в т.ч. післяпологової контрацепції, профілактики вроджених вад розвитку (насамперед за допомогою фолієвої кислоти), репродуктивних ризиків, ендемічних хвороб; імунопрофілактики.

 

Діагностика вагітності, спостереження та організація маршруту вагітної

- Діагностика та спостереження за вагітними з фізіологічним перебігом вагітності згідно з чинним клінічним протоколом; своєчасне взяття вагітних на облік (до 12 тижнів);

- Взаємодія з другим рівнем надання медичної допомоги (своєчасне скерування вагітної до акушера-гінеколога та інструментального (УЗД) і параклінічного обстеження;

- Розробка індивідуального плану дій вагітної (і дорослих членів родини, що мешкають з нею) при ознаках початку пологової діяльності.

-  Планове скерування до пологового будинку.

- Виявлення та скерування вагітних груп ризику на вищий рівень надання медичної допомоги: діагностика відхилень від фізіологічного перебігу вагітності; скерування на 2-й рівень; зворотній зв’язок з 2-м рівнем (обмін інформацією); контроль за виконанням вагітною рекомендацій спеціалістів вищого рівня

- Надання допомоги вагітним при невідкладних станах згідно клінічних протоколів і настанов; дистанційне консультування зі спеціалістами 2-го і 3-го рівнів і отримання від них вичерпної інформації щодо клінічної ситуації; організація транспортування на вищий рівень (при потребі), ретельне документування наданої допомоги;  та негайне скерування до спеціаліста при прогностично важких ускладненнях вагітності.

- Динамічне спостереження за породіллями: отримання від фахівців 2-го і 3-го рівнів вичерпної інформації щодо стану породіллі і новонародженого; виконання призначень фахівців 2-го і 3-го рівнів та контроль за дотриманням їх рекомендацій породіллями; організація патронажу згідно чинних клінічних протоколів та настанов; консультування з питань гігієни післяпологового періоду та з питань підтримки грудного вигодовування.

- Профілактика, рання діагностика і надання допомоги при післяпологових ускладненнях легкого перебігу (психологічний статус, лактостаз, тріщини сосків, затримка інволюції матки) та скерування при необхідності породіль на вищий рівень;  організація психосоціальної підтримки інших членів сім’ї.

 

Практичні і комунікативні навички

Комунікативні навички (у т.ч. проведення консультувань, бесід, лекцій, тренінгів).

Оцінка стану вагітної, показників життєво важливих функцій, визначення ступеню невідкладності випадку; огляд у дзеркалах, здійснення бімануального гінекологічного обстеження, забір матеріалу для цитологічного та бактеріоскопічного дослідження, пальцеве та ректальне обстеження, огляд і пальпація молочних залоз, проведення і оцінка експрес-тесту на вагітність, вимірювання висоти стояння дна матки, обвіду живота, терміну вагітності та дати пологів за датами останньої менструації та першого руху плода, визначення положення плода в матці, оцінка стану плода (аускультація серцебиття, ведення гравідограми), визначення ступеню зрілості шийки матки, оцінка ступеня ризику у вагітних, оцінка параклінічних методів досліджень вагітної.

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства та

санаторного забезпечення                                                                       С.І. Осташко


 

 

                    "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

      15.07.2011 № 417

 

 

 

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЖІНОЧУ КОНСУЛЬТАЦІЮ

1.Жіноча консультація – є амбулаторно-поліклінічним закладом та створюється для надання  амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

2. Жіноча консультація може бути структурним підрозділом пологового будинку, територіального  лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) або самостійним лікувально-профілактичним закладом.

3. Перелік приміщень, що пропонується для жіночої консультації:

- кабінет завідувача жіночою консультацією;

- кабінет старшої акушерки;

- кабінети лікарів-акушерів-гінекологів;

- кабінети спеціалізованих прийомів: планування сім’ї, невиношування вагітності, гінекологічної ендокринології, мамологічний кабінет, кабінет патології шийки матки, гінекології дитячого та підліткового віку, діагностики та лікування безпліддя,  функціональної та пренатальної діагностики;

кабінети інших спеціалістів: терапевта, стоматолога (зубного лікаря), психотерапевта (медичного психолога), юрист-консульта та інш.;

- фізіотерапевтичний кабінет;

- кабінет лікувальної фізкультури;

- кабінет підготовки вагітних до пологів;

- мала операційна;

- операційна;

- кімната тимчасового перебування після операції;

- процедурний кабінет;

- лабораторія;

- стерилізаційна;

- денний стаціонар;

- реєстратура.

4. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення жіночих консультацій медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів в установленому порядку.

5. Керівництво роботою жіночої консультації здійснюється завідувачем жіночою консультацією.

6. Персонал жіночої консультації в своїй роботі керується діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, інструкціями та іншими чинними нормативними актами органів охорони здоров’я, посадовими інструкціями.

7. Розрахункова площа приміщень жіночої консультації повинна відповідати нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”).

8. Основними завданнями  жіночої консультації є:

8.1. Організація і проведення комплексу профілактичних заходів щодо збереження репродуктивного здоров’я населення, включаючи планування сім’ї та профілактику ІПСШ.

8.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань на основі сучасних досягнень науки і практики. 

8.3. Раннє виявлення вагітних жінок (до 12 тижнів вагітності) та їх диспансерний нагляд. Проведення клінічного, функціонального, УЗ та лабораторного обстеження вагітної із застосуванням сучасних засобів для визначення ступеню  та групи перинатального ризику з метою профілактики акушерських та перинатальних ускладнень.

8.4. Своєчасне виявлення захворювань у вагітних жінок та скерування на госпіталізацію у відділення патології вагітності пологового будинку або в інші лікувально-профілактичні установи за профілем захворювання.

8.5. Скерування вагітних жінок, які потребують лікування в стаціонарі денного перебування.

8.6. Забезпечення наступності  з пологовими будинками, станцією швидкої медичної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, спеціалізованими ЛПЗ (центри планування сім’ї, дермато-венерологічні лікарні, протитуберкульозний диспансер та ін.).

8.7. Впровадження в практику сучасних засобів діагностики та лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.

8.8. Забезпечення необхідним обсягом функціонального та лабораторного обстеження вагітних жінок.

8.9. Організація  підготовки вагітних до пологів і залученням сім’ї до навчання у “Школі відповідального батьківства”.

8.10. Організація і проведення профілактичних гінекологічних оглядів жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та інше) з метою раннього виявлення та лікування  гінекологічних захворювань.

8.11. Організація  та проведення консультування сімей з питань планування сім’ї.

8.12. Диспансеризація гінекологічних хворих  згідно з “Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів”.

8.13. Забезпечення правового захисту жінок, згідно з діючим законодавством, а у разі необхідності - за участю юрисконсульта.

8.14. Своєчасне надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з чинним законодавством, лікарняного листа у випадках тимчасової непрацездатності жінки, направлення на лікарсько-консультативну комісію та МСЕК згідно  з установленим порядком.

8.15. Організація медико-генетичного консультування подружжя, молоді, що збирається до шлюбу та сімей, в яких є  ризик народження (або які мають) дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.

8.16. Забезпечення складання статистичних звітів за  встановленими зразками, на основі яких проводити систематичний аналіз  своєї діяльності.

8.17. Фахівцями жіночої консультації здійснюється методичне керівництво оглядовими кабінетами в багатопрофільних поліклініках  за територіальним принципом.

 

 

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства та

санаторного забезпечення                                                                       С.І. Осташко

 


 

 

                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

       15.07.2011 № 417

 

 

 

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про жіночий оглядовий кабінет лікувально –профілактичного закладу

 

1.Жіночий оглядовий кабінет  створюється у складі сільської амбулаторії/сільської лікарні, у поліклініках чи у поліклінічних відділеннях (центральної, міської, центральної районної лікарні), дільничої лікарні.

2.На посаду акушерки жіночого оглядового кабінету може призначатися молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки та має стаж роботи не менше 5 років.

3.Керує та контролює діяльність жіночого оглядового кабінету завідувач поліклініки, головний лікар амбулаторії/сільської лікарні, дільничої лікарні, а також контролює рівень фахової підготовки.

4.Методичне керівництво роботою кабінету здійснює завідувач територіальною жіночою консультацією, а  методичне керівництво з питань онкології здійснює районний (міський) онколог.

5. Функціональні обов’язки акушерки оглядового кабінету:

5.1.Проводити профілактичні огляди жінок (за їх поінформованою згодою), які вперше протягом року звернулися до лікувально- профілактичного закладу;

5.2.Опитування про наявність порушення функцій статевої та шлунково-кишкової сфери;

5.3.Огляд шкіри, ротової порожнини та видимих слизових  оболонок, огляд і пальпація молочних залоз, щитовидної залози, периферичних лімфовузлів, огляд зовнішніх статевих органів, огляд у дзеркалах піхви та шийки матки, бімануальне обстеження внутрішніх статевих органів, пальцеве обстеження прямої кишки жінкам від 30 років, а при наявності скарг – у любому віці;

5.4.Взяття цитологічних мазків у всіх жінок з дотриманням методики взяття мазків, фіксації їх і направлення до цитологічної лабораторії; зворотній зв’язок з лабораторією; 

5.5.Контроль за результатами цитологічних досліджень;

5.7.Скерування осіб, а при необхідності їх активний виклик, з виявленою патологією до відповідних спеціалістів, а також зворотній зв’язок з ними;

5.8.Навчання жінок самообстеженню молочних залоз;

5.9.Ведення паспорту дільниці (регіону обслуговування) з обліком та реєстрацією виконаних профілактичних оглядів і результатами цитологічних досліджень;

5.10.Надання повідомлень територіальним жіночим консультаціям про жінок, у яких виявлено передпухлинну та онкологічну патологію жіночих статевих органів та молочної залози.

5.11.Проведення санітарно-просвітницької та роз’яснювальної роботи серед жінок з питань профілактики захворювань.

6.Оснащення жіночого кабінету проводиться відповідно до наказу МОЗ України від 04.11.2010 року № 951 «Про затвердження Примірних табелів оснащення обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення (акушерсько-гінекологічна допомога)».

7.Жіночий оглядовий кабінет розмішується у світлій кімнаті з розрахунковою площею  згідно нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”).

 

 

 

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                                  С.І. Осташко


 

 

                    "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

       15.07.2011 № 417

 

 

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про кабінет патології шийки матки  жіночої консультації

 

1.Кабінет патології шийки матки є спеціалізованим кабінетом у жіночій консультації, яка створюється у структурі  пологового будинку, територіального  лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) або самостійним лікувальним закладом.

2.На посаду лікаря кабінету патології шийки матки призначається головним лікарем (пологового будинку, лікувально-профілактичного закладу або жіночої консультації) лікар акушер-гінеколог, який пройшов тематичне вдосконалення з питань патології шийки матки та постійно підвищує свою кваліфікацію.

     3.Лікар акушер-гінеколог кабінету патології шийки матки в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу жіночою консультацією та головному лікарю.

4.В своїй діяльності лікар  акушер-гінеколог кабінету патології шийки матки керується цим положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров’я, посадовою інструкцією.

5.Лікарю акушеру-гінекологу кабінету патології шийки матки  безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.

            6.Функціональні обов’язки лікаря акушера-гінеколога кабінету патології шийки матки:

    6.1.Здійснювати прийом  і лікування жінок  з патологією шийки матки за направленням акушерки оглядового кабінету, лікарів акушер-гінекологів.

    6.2.Проводити контроль за диспансерним спостереженням за жінками з патологією шийки матки на дільницях.

    6.3.Налагодити взаємодію з онкогінекологом по своєчасному наданню медичної допомоги хворим на злоякісні новоутворення патології шийки матки.

    6.4.Забезпечувати повне і систематичне обстеження жінок з патологією шийки матки.

    6.5.Проводити контроль за своєчасністю проведення цитологічного скринінгу та достовірністю охвату цитологічним скринінгом жінок на дільницях.

    6.6.Проводити санітарно-просвітницьку роботу з питань профілактики  патології шийки.

    6.7. Проводити аналіз по виявленню і лікуванню патології шийки матки.

    7.Кабінет патології шийки матки  розмішується у світлій   кімнаті з розрахунковою площою  згідно нормативним вимогам, що пред’являються до лікувальних закладів (“Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001”).

            8. Оснащення кабінету патології шийки матки проводиться відповідно до наказу МОЗ України від 04.11.2010 року № 951 «Про затвердження Примірних табелів оснащення обладнанням, медичною технікою та виробами медичного призначення (акушерсько-гінекологічна допомога)».

 

 

 

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                              С.І. Осташко

 


 

 

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

__________№_________

 

 

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про мамологічний кабінет лікувально-профілактичного закладу

 

                       1.Мамологічний кабінет організується в складі поліклінік (поліклінічних
відділень) міських, центральних, районних лікарень,  жіночих консультаціях з
метою ранньої діагностики передраку та раку грудної залози і диспансерного
нагляду за хворими цієї категорії.

                       2.На посаду лікаря мамологічного кабінету призначається фахівець, який має повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "медицина", спеціальністю "лікувальна справа"  за фахом «акушер-гінеколог» чи  «хірург», які пройшли курси тематичного удосконалення по мамології та гінекологічної ендокринології. Підвищення   кваліфікації   (курси   удосконаленя,   стажування,   передатестаційні цикли, тощо) у встановленому порядку.

                       3.Лікар мамологічного кабінету підпорядковується головному лікарю
поліклініки,  лікарні,   структурним  підрозділом  якої  є  кабінет, головному лікарю жіночої консультації.   Організаційно-методичне  керівництво   його  роботою  здійснює  територіальний   онкологічний диспансер.

                       4.За стан мамологічної допомоги населенню району відповідає головний
лікар закладу, на базі якого функціонує мамологічний кабінет.

                       5.При організації мамологічного кабінету поліклініки (поліклінічного
відділення   лікарні)   на   завідуючого   цим   відділенням   покладається   функція
районного мамолога.

                       6.Відкриття    і    закриття    мамологічного    кабінету    здійснюється    у встановленому законодавством України порядку.

                       7.Мамологічний кабінет працює за планом, узгодженим з онкологічним
диспансером і затвердженим керівником лікувального закладу, в складі якого
організовано кабінет.

                                        8.Основними завданнями лікаря мамологічного кабінету є:
проведення прийому хворих, які звертаються в поліклініку з приводу

захворювань грудних залоз;

надання консультативної допомоги хворим з патологією грудної залози;

проведення лікування хворих з передраковими та іншими захворюваннями грудної залози;

організація госпіталізації у 10-денний термін в онкологічні диспансери (інститути) хворих з підозрою чи наявністю злоякісного новоутворення для дообстеження і подальшого лікування (злоякісні новоутворення грудних залоз, преінвазивні форми раку грудних залоз, злоякісні та доброякісні,  захворювання

м'яких тканин з локалізацією в грудній залозі, вузлові форми фіброаденоматозу грудних залоз, фіброаденоми, кісти, проліферативні види мастопатій);

здійснення скринінгу патології грудних залоз;

диспансерний нагляд за хворими із доброякісними вузловими новоутворами грудної залози повинен здійснювати лікар акушер –гінеколог, лікар хірург, із злоякісними пухлинами - лікар онколог, за жінками, віднесеними до групи ризику - лікар-терапевт дільничний, лікар загальної практики - сімейний лікар;

здійснення консультацій і патронажу на дому мамологічних хворих, які потребують цього, за виключенням хворих з IV клінічною групою, які обслуговуються лікарями-терапевтами дільничними;

проведення аналізу причин відмов і прийняття невідкладних заходів по госпіталізації для спеціального чи симптоматичного лікування хворих на злоякісні новоутворення;

здійснення обліку всіх хворих на доброякісні та злоякісні новоутворення, які проживають на території діяльності кабінету, і контролю за своєчасним направленням повідомлень про кожний випадок злоякісного новоутворення до онкологічних диспансерів;

заповнення в контрольних картах (ф. № 030-6/о) термінів проведення диспансерних оглядів мамологічних онкологічних хворих, даних про їх лікування, життєвий статус та інше.

                                        9.Лікар мамологічного кабінету бере участь в організації протиракових
заходів в районі своєї діяльності, в які входять:

профілактичні    огляди    населення    силами    медичних    працівників
лікувально-профілактичних закладів, в тому числі в оглядових кабінетах;

диспансеризація та лікування осіб з передпухлинними захворюваннями грудних залоз;

санітарно-освітня робота серед населення;

організація скринінгу населення з метою виявлення раку грудної залози.

                                        10.Лікар   мамологічного   кабінету   проводить    систематичний   аналіз діагностичних помилок, допущених лікарями лікувальних закладів, несе особисту відповідальність за якість і повноту розбору задавнених випадків злоякісних новоутворень на протиракових комісіях. Протоколи розбору задавнених випадків раку грудної залози подаються в онкологічні диспансери не рідше 1разу на 2 місяці.

                                 11. Мамологічний кабінет повинен мати окреме приміщення для прийому хворих, зберігання медичної документації та санітарно просвітницької роботи,

                                      12. Перелік    обладнання    мамологічних    кабінетів    для    проведення лікувально-діагностичної роботи та скринінгу:

 -         комп'ютер персональний (для скринінгової програми);

 -         плівковий мамограф з проявочною машиною;

 -         цифрова   ультразвукова   діагностична   система   для   мамологічних
досліджень;

-       набір для трепан-біопсії.

13. Штати медичного персоналу мамологічного кабінету встановлюються залежно від обсягу робіт згідно нормативних документів МОЗ України (наказ МОЗ України від 23.02.2000 № 33).

 

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства та

санаторного забезпечення                                                                        С.І. Осташко


 

                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

       15.07.2011 № 417

 

 

 

 

ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

 ЗАВІДУВАЧА ЖІНОЧОЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ

 

1. На посаду завідувача жіночою консультацією призначається кваліфікований спеціаліст, який пройшов спеціалізацію, має сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство і гінекологія,  досвід лікувальної та організаційної роботи за фахом не менш 5 років та не нижче ІІ кваліфікаційної категорії.

2. Завідувач жіночою консультацією призначається та звільняється головним лікарем лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), в складі якого знаходиться жіноча консультація (у разі коли жіноча консультація є самостійним закладом – управлінням охорони здоров’я, якому вона підпорядковується).

3. Завідувач жіночою консультацією безпосередньо підпорядковується головному лікарю ЛПЗ (заступнику по медичній частині).

4. Завідувач жіночою консультацією в своїй роботі керується чинними нормативними актами,  положенням про жіночу консультацію, посадовою інструкцією.

5. Основними завданнями завідувача жіночою консультацією є організація надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

6. Завідувач жіночою консультацією забезпечує:

6.1. Умови діяльності медичного персоналу жіночої консультації.

6.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання небажанної вагітності, ускладнень вагітності, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань.

6.3. Впровадження в практику роботи сучасних методів профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності і гінекологічних захворювань, сучасних форм та методів амбулаторно-акушерської допомоги;

6.4. Розширення обсягу та вдосконалення диспансерного методу обслуговування вагітних, породіль та хворих з гінекологічними захворюваннями;

6.5. Надання консультативної  допомоги;

6.6. Взаємозв’язок із ЛПЗ вищого  рівня  в обстеженні та лікуванні  вагітних та хворих з гінекологічними захворюваннями (пологовими будинками, станцією швидкої невідкладної допомоги, поліклінікою та дитячою поліклінікою, а також з іншими лікувально-профілактичними установами (центрами планування сім’ї, протитуберкульозним, шкірно-венеричним, онкологічним диспансерами);

6.7. Забезпечення акушерсько-гінекологічною допомогою жінок, які працюють на промислових підприємствах, у господарствах, розташованих в районі діяльності жіночої консультації, визначення медичних показань тим, хто потребує переведення на іншу роботу;

6.8. Виявлення та скерування хворих з гінекологічними захворюваннями на  санаторно-курортне  лікування.

6.9. Участь в розробці та здійсненні заходів щодо організації  охорони праці та  здоров’я жінок спільно з власником або уповноваженим органом  підприємств.

6.10. Впровадження методів планування сім’ї.

6.11. Організацію та проведення  санітарно-просвітницької роботи серед населення.

6.12. Ведення облікової медичної документації за формами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.

6.13. Контроль за  якістю лікувально-профілактичної роботи, трудової дисципліни  медичного персоналу жіночої консультації.

6.14 Організацію та проведення заходів, спрямованих на підвищення  кваліфікації медичного персоналу, а також виховання в нього почуття професійного обов’язку та відповідальності.

6.15. Раціональне  використання ресурсів (існуючої медичної техніки, обладнання, коштів).

6.16. Аналіз своєчасності видачі листків непрацездатності з вагітності та пологів;  тимчасовій непрацездатності, направлення в установленому порядку осіб з втратою працездатності на ЛКК і МСЕК.

6.17. Забезпечення зберігання, обліку й видачі лікарняних листів.

6.18. Забезпечення надійного санітарного гігієнічного режиму.

7. Завідувач жіночою консультацією зобов’язаний:

7.1. Своєчасно доводити до відома медичного персоналу накази, розпорядження, інструктивно-методичні вказівки вищих організацій, посадових осіб та забезпечувати їх виконання.

7.2. Складати графік роботи лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу, а також розклад роботи всіх кабінетів жіночої консультації.

7.3. Надавати консультативну допомогу лікарям акушерам-гінекологам консультації, а також іншим фахівцям лікувально-профілактичного закладу.

7.4. Аналізувати основні показники діяльності жіночої консультації та впроваджувати  заходи з поліпшення її роботи.

7.5. Розробляти  плани роботи жіночої консультації.

7.6. Проводити оперативні наради, конференції із залученням наукових фахівців та розробок, розборів тяжких випадків захворювань та перинатальної смертності новонароджених;

8. Завідувач жіночою консультацією має право:

8.1. Брати участь в роботі з підбору кадрів жіночої консультації;

8.2. Вносити пропозиції або вирішувати питання   щодо заохочення найкращих працівників або накладення дисциплінарних стягнень за умови  порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;

8.3. Перевіряти  ведення лікарями облікової медичної документації, лікувальний та діагностичний процес в жіночій консультації;

8.4. Підвищувати професійну кваліфікацію;

8.5. Бути присутнім на амбулаторному прийомі лікарів акушерів гінекологів з наступним проведенням аналізу їх роботи.

9. Завідуючий жіночою консультацією використовує в своїй роботі законодавство України, нормативні акти МОЗ України, органів охорони здоров’я, рішення медичних нарад, методичні  рекомендації тощо.

10. Відповідальний за техніку безпеки.

11. Відповідальний за протипожежну безпеку.

 

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                               С.І. Осташко


 

 

                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

       15.07.2011 № 417

 

 

 

ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

 ЛІКАРЯ - АКУШЕРА-ГІНЕКОЛОГА ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

 

1. На посаду лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації  призначається спеціаліст з вищою медичною освітою, який має первинну спеціалізацію та сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство та гінекологія. 

2. На посаду лікар акушер-гінеколог жіночої консультації призначається головним лікарем   згідно з існуючим законодавством.

3. Лікар акушер-гінеколог в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу жіночою консультацією та головному лікарю.

4. В своїй діяльності лікар  акушер-гінеколог керується цим положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров’я, посадовою інструкцією.

5. Лікарю акушеру-гінекологу жіночої консультації безпосередньо підпорядковуються акушерка жіночої консультації та молодший медичний персонал.

6. Оцінка діяльності лікаря акушера-гінеколога проводиться на основі аналізу проведення профілактичних, діагностичних та лікувальних  заходів,  показників жіночого здоров’я, а також здійснення оздоровчих методів  жінкам з групи диспансерного нагляду.

7. Лікар акушер-гінеколог зобов’язаний:

7.1. Здійснювати прийом жінок у жіночій консультації.

7.2. Відвідувати  хворих і вагітних на дому за викликом.

7.3. Виконувати активний акушерський патронаж вдома.

7.4. Проводити  активну санітарно-просвітницьку діяльність щодо здорового способу життя, безпечного материнства, планування сім’ї, тощо.

7.5. Вести профілактичну роботу з виявлення ускладнень вагітності, а також факторів ризику, що загрожують фізіологічному виношуванню вагітності.

7.6. Здійснювати динамічне спостереження за станом здоров’я вагітних жінок, забезпечувати взяття на диспансерний нагляд вагітних в ранні терміни вагітності (до 12 тижнів).

7.7. Забезпечувати повне та систематичне обстеження вагітних із застосуванням клінічних, функціональних, лабораторних та ультразвукових методів дослідження з метою раннього виявлення материнської та перинатальної патології, вибору акушерської тактики в залежності від факторів акушерського та перинатального ризику та розробки плану ведення вагітності та пологів, забезпечення безпечного материнства. 

7.8. Виявляти своєчасно вагітних, які потребують лікування в акушерських та спеціалізованих стаціонарах, в денних стаціонарах жіночих консультацій, та направляти їх на лікування у відповідні  заклади охорони здоров’я.

7.9. Підтримувати постійний зв’язок з пологовими будинками, лікарями-спеціалістами поліклініки (терапевтами, педіатрами та лікарями інших спеціальностей), спеціалізованими  медичними закладами (дермато-венерологічними, протитуберкульозними лікарнями та іншими).

7.10. Проводити заняття з вагітними до пологів в “Школі відповідального батьківства”.

7.11. Проводити профілактичні гінекологічні огляди жінок з використанням сучасних методів обстеження (кольпоскопія, цитологія та інше) з метою раннього виявлення та лікування  гінекологічних захворювань.

7.12. Здійснювати огляд молочних залоз, навчати жінок методам самообстеження молочних залоз.

7.13.   Проводити консультування жінок з питань планування сім’ї.

7.14. Проводити диспансеризацію гінекологічних хворих згідно з “Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю “Акушерство і гінекологія” в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів”.

7.15. Сприяти  правовому захисту жінок, згідно з діючим законодавством, у разі необхідності - за участю юрисконсульта.

7.16. Забезпечувати надання  акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які працюють на  підприємствах та в установах  району обслуговування.

7.17. Своєчасно надавати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з діючим законодавством, видавати лікарняні листи у випадках тимчасової непрацездатності, та направлення на лікарсько-консультативну комісію та МСЕК згідно  з встановленим порядком.

7.18. Своєчасно скеровувати на медико-генетичне консультування подружжя, молодь, що збирається до шлюбу, сім’ї з ризиком народження та тих, що  мають дітей з уродженими вадами чи спадковими захворюваннями.

7.19.  Вести  роботу з навчання середнього та молодшого медичного персоналу.

7.20.   Виконувати та контролювати техніку безпеки (далі-ТБ) та пожарну безпеку (далі-ПБ).

8. Лікар акушер-гінеколог має право:

8.1. Брати участь в нарадах, на яких розглядаються питання, що відносяться до роботи лікаря.

8.3. Вносити пропозиції щодо поліпшення якості роботи.

8.4. Подавати завідуючому жіночою консультацією пропозиції про накладення стягнень або заохочення на осіб, підлеглих лікарю.

8.5. Лікар має право, за погодженням з адміністрацією, відмовитись від ведення пацієнта, якщо останній  не виконує   лікарських призначень або правил внутрішнього розпорядку ЛПЗ.

          

 

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                             С.І. Осташко


 

 

                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

       15.07.2011 № 417

 

 

 

 

ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

 СТАРШОЇ АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

 

1. Посаду старшої акушерки жіночої консультації  може обіймати молодший спеціаліст  з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки, має досвід практичної і організаційної роботи і  стаж роботи акушеркою не менш 5 років.

2. Старша акушерка жіночої консультації приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить жіноча консультація або завідувачем жіночої консультації.

3. Старша акушерка жіночої консультації знаходиться в  підпорядкуванні  завідувача жіночої консультації.

4. У своїй роботі старша акушерка жіночої консультації керується положенням про жіночу консультацію, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні старшої акушерки жіночої консультації знаходиться середній і молодший медичний персонал консультації.

6. Основним завданням старшої акушерки жіночої консультації є правильна організація праці середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення своєчасного виконання ними лікарських призначень вагітним і гінекологічним хворим.

7. Відповідно до основних завдань старша акушерка жіночої консультації забезпечує:

7.1. Ознайомлення середнього і молодшого медичного персоналу з їх обов'язками.

7.2. Контроль за своєчасним і кваліфікованим виконанням акушерками лікувальних і діагностичних призначень лікарів у жіночій консультації та вдома; ведення ними облікової медичної документації відповідно до форм, затверджених МОЗ України; дотриманням середнім і молодшим медичним персоналом встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.

7.3. Проведення заходів щодо раціональної організації праці середнього і молодшого персоналу. 

7.4. Раціональний розподіл та використання кадрів середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.

7.5. Своєчасність заміщення акушерок і молодшого персоналу, які не вийшли на роботу.

7.6. Належний санітарно-гігієнічний стан  жіночої консультації.

7.7. Поповнення, правильне збереження і витрати медикаментів, перев'язувального матеріалу, інструментарію та предметів господарського призначення для потреб жіночої консультації.

7.8. Правильне збереження та облік отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів.

7.9. Своєчасний обмін медичної документації між жіночою консультацією та пологовим будинком (відділенням).

7.10. Складання графіків роботи середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.

7.11. Розробку і проведення заходів щодо підвищення кваліфікації середнього, молодшого медичного персоналу та виховання їх у дусі сумлінного відношення до праці та  високої культури обслуговування населення.

8. Старша акушерка жіночої консультації має право:

8.1. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй середнім і молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

            8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

 

 

 

Диретор Департаменту охорони

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                             С.І. Осташко


 

 

                    "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

       15.07.2011 № 417

 

 

 

ПРИМІРНА ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

 АКУШЕРКИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

 

1. Посаду акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст  з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки.

2. Акушерка приймається на роботу та звільнюється керівником лікувально-профілактичного закладу.

3. Акушерка знаходиться в підпорядкуванні лікаря акушера-гінеколога, завідувача жіночої консультації та старшої акушерки.

4. У своїй роботі акушерка керується  діючим законодавством, положенням про жіночу консультацію, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

5. Основним завданням акушерки являється проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітньої роботи в області акушерства та гінекології під керівництвом лікаря.

6. У відповідності до основних завдань акушерка здійснює:

6.1. Підготовку амбулаторного прийому, який проводить лікар;

6.2. Ознайомлення жінок з правилами внутрішнього розпорядку та режимом роботи жіночої консультації.

6.3. Допомогу лікарю під час проведення діагностичних, лікувальних та оперативних маніпуляцій.

            6.4. Проведення разом з лікарем профілактичних гінекологічних оглядів.

6.5. Санітарно-просвітницьку роботу в області акушерства та гінекології, в т.ч. випуск санітарних бюлетенів, зокрема з питань планування сім’ї.

6.6. Контроль за роботою молодшого медичного персоналу.

6.8. Контроль за відвідуванням вагітних та  хворих, які підлягають диспансерному обліку.

7. Акушерка жіночої консультації зобов’язана:

7.1. Виконувати правила асептики та антисептики, правильно стерилізувати, обробляти та зберігати перев’язувальний матеріал та інструменти медичного призначення.

7.2.  Вести  медичну облікову документацію.

7.3. Виконувати при необхідності  обов’язки операційної сестри.

7.4. Надавати першу медичну допомогу при невідкладних станах з послідуючим викликом лікаря.

7.5. Звітувати завідувачу відділення, у разі його відсутності черговому лікарю про всі ускладнення або хвороби у вагітних чи гінекологічних хворих.

7.6. Виконувати акушерський патронаж.

7.7. Проводити санітарно-просвітницьку роботу вагітних, членів їх сімей про особливості гігієни вагітних, раціональне харчування, необхідність регулярного відвідування лікаря.

7.8. При виявленні відхилень від нормального стану скерувати  на прийом до лікаря - акушера-гінеколога.

7.9. Результати патронажу акушерка повинна звітувати лікарю та записувати в патронажний журнал.

8.  Акушерка жіночої консультації має право:

8.1. Вносити пропозиції завідуючому відділення з раціонального розподілу роботи.

8.2. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

8.3. Давати вказівки підпорядкованим їй молодшим медичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

            8.4. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накладення на них дисциплінарних стягнень за окремі упущення в роботі або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

 

 

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                             С.І. Осташко


ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ АМБУЛАТОРНОЇ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

 

 

1

Наявність сучасного медичного обладнання  для   надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної

допомоги                     

90%  і більше

Кількість наявного передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання / кількість передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання   Х 100

Табель

Оснащення, затвердже-

ний наказом МОЗ України  від04.11.2010

№951   

2

Наявність ЛПМД надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної

допомоги

95% і більше

Наявність у закладі ЛПМД надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги  на електронних та /або паперових носіях / кількість затверджених наказами МОЗ України  УКПМДМ  Х 100

Накази МОЗ України, якими затверджено  УКПМДМ

3

Забезпечення навчання медичного персоналу медико-організаційним технологіям УКПМДМ та ЛПМД

95-98%

Кількість медичних працівників, які задіяні у виконанні  ЛПМД та пройшли навчання з    медико-організаційних технологій наявних УКПМДМ та ЛПМД / загальну кількість медичних працівників,  які задіяні у виконанні  ЛПМД  (фізичних осіб)  Х 100

Журнал навчання медичного персоналу

4

Своєчасність постановки на облік вагітних, %

90,0 -95,0%

Кількість жінок, які поставлено на облік до 12 тижнів вагітності/ загальну  кількість  жінокщо були на обліку по вагітності і пологам Х 100

Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,

111/о, Ф. 21

5

Охоплення вагітних УЗД 

98,0-

 99,0 %

Кількість вагітних, що пройшли УЗД  дворазово  у терміні вагітності до  21 тижня / загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 100

Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,

111/о, Ф. 21

6

Охоплення вагітних обстеженням на ВІЛ/СНІД 

 

90,0-95,0%

Кількість вагітних, що пройшли обстеженням на ВІЛ/СНІД  дворазово  у терміні вагітності до  23 тижня / загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 100

Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,

111/о, Ф. 21

7

Охоплення вагітних обстеженням на HBsAg 

 

99,0-99,5%

Кількість вагітних, що пройшли обстеженням на  / загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 100

Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі, Ф.

111/о, Ф. 21

8

Частота антенатальної загибелі плоду

5,4 на 1000 вагітних і менше

 

Кількість вагітних, у яких відбулася антенатальна загибель плоду у терміні вагітності 22 тижні і більше

/ загальну  кількість  жінок,  що були на обліку по вагітності і пологам Х 1000

Індивідуаль-на карта вагітної і породіллі,

Ф.111/о, Дані стат. управління

9

Охоплення жінок

скринінгом  на рак шийки матки

 

70,0-75,0% і більше

Кількість жінок 18 років і старших, яким протягом останніх 3 років проведено скринінг на рак шийки матки/  загальну  кількість жінок 18 років і старших  Х  100

 

Медична карта амбулатор-ного хворого,

 медичний паспорт дільниці, Ф. 20

 

10

Виявлення онкозахворювань в I-II cтадіях:

- рак молочної зало-

зи

-                  рак шийки матки

 

 

-                  рак тіла матки

 

 

 

- рак яєчників

 

 

 

 

80,0-90,0%

75,0-90,0%

 

75,0-85,0%

40,0-55,0%

 

 

 

Кількість виявлених жінок з окремими онкозахворюваннями  в I-II cтадіях/ загальну кількість вперше зареєстрованих хворих з окремими   онкозахворюваннями Х 100

 

Ф. 35 зд.

11

Летальність до 1 року:

-рак молочної залози

 

-                  рак шийки матки

 

 

-                  рак тіла матки

 

 

 

- рак яєчників

 

8,0% і менше

 

12,0% і менше

 

 

8,0% і менше

 

 

20,0% і менше

Кількість померлих жінок упродовж одного року після виявлення онкозахворювання /кількість жінок з вперше виявленим онкозахворюванням у попередньому році Х 100

Ф.35 зд.

 

 

Директор Департаменту охорони

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                             С.І. Осташко


Додаток 1

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

лікарю загальної практики-сімейної медицини

 

При виявленні у вагітних наступних патологічних станів вони підлягають консультації акушера- гінеколога:

  • анемія вагітних середнього та тяжкого ступеня (гемоглобін менше
  • загроза переривання вагітності без кров’янистих виділень із статевих шляхів;
  • загроза переривання вагітності після стаціонарного лікування;
  • затримка росту плода (без порушення функціонального стану плода);
  • набряки вагітних без наявності гемодинамічних порушень;
  • Затримка менструації при позитивному тесті на вагітність і відсутності візуалізації плідного яйця на УЗД
  • Виявлення при УЗД ділянок відшарування хоріону, нечітка візуалізація ембріону
    • Блювання вагітних середнього та важкого ступеня з кетонурією
    • Періодичні тягнучі болі у нижній ділянці живота
    • Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота
    • Кров’янисті виділення із піхви

 

Стани,  які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у І триместрі вагітності

 

 

Стани,  які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у ІІ триместрі вагітності

 

  • Періодичні тягнучі болі унизу живота.
  • Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота
  • Зміна характеру виділень  (надмірні водянисті) або кров’янисті виділення із піхви
  • Зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 секунд і виникають частіше 4 раз протягом 1 години; менше ніж 10 рухів за 10 годин)
  • Зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 уд/хв або 110 і менше уд/хв
  • Невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну
    • Періодичні тягнучі болі унизу живота
    • Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота
    • Зміна характеру виділень  (надмірні водянисті) або кров’янисті виділення із піхви
    • Зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 секунд і виникають частіше 4 раз протягом 1 години; менше ніж 10 рухів за 10 годин)
    • Зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 уд/хв або 110 і менше уд/хв.
    • Невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну
      • Неконтрольована тяжка гіпертензія, гіпертензивний криз;
      • Поява або прогресування змін на очному дні;

 

Стани,  які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у  ІІІ триместрі вагітності

 

 

ПОКАЗАННЯ ДО НЕГАЙНОЇ ГОСПІТАЛІЗЦІЇ

 

                –кров’яністі виділення зі статевих шляхів;

               – відходження навколоплодових вод;

               – підвищення температури тіла вище 38;

– діастолічний АТ >110 мм рт.ст.;

  головний біль;

– порушення зору;

– біль у епігастральній ділянці або правому підребер’ї;

– ознаки печінкової недостатності;

– олігурія (< 25 мл/год);

– тромбоцитопенія (< 100·109/л);

     – будь- які стани що супроводжуваються порушенням життєво важливих функцій;


Додаток 2

АНКЕТА ВАГІТНОЇ

(заповнюється вагітною при первому звернені)

Дата:__________________                                                    ПІП:___________________

                                                                                                 Вік: ___________________

                                                                                                 Адреса: ________________

                                                                                                 Тел.: __________________

                                                                                                  Професія: _____________

  1. Дані про здоровя жінки

      Будь ласка, вкажіть, яку хворобу із наступних Ви маєте або мали

СНІД/ВІЛ

так

ні

Не знаю

Захворювання жовчного міхура

Так

ні

Не знаю

Високий кровяний тиск

так

ні

Не знаю

Захворювання нирок, набряки

Так

ні

Не знаю

Тромбофлебіт

так

ні

Не знаю

Інфекції сечових шляхів, цистит

Так

ні

Не знаю

Цукровий діабет

так

ні

Не знаю

Туберкульоз

Так

ні

Не знаю

Головні болі

так

ні

Не знаю

Рак

Так

ні

Не знаю

Розлади зору

так

ні

Не знаю

Бронхіальна астма

Так

ні

Не знаю

Жовтуха

так

ні

Не знаю

Захворювання щитовидної залози

Так

ні

Не знаю

Серцебиття, задишка

так

ні

Не знаю

Депресія, психічні розлади

Так

ні

Не знаю

Ревматизм, вади серця

так

ні

Не знаю

Анемія

Так

ні

Не знаю

Епілепсія

так

ні

Не знаю

Інше

так

ні

Не знаю

 

  1. Дані про здоровя сімї

Будь ласка, вкажіть яку хворобу мають Ваші батьки, брати (сестри), діти або дід (баба)

 

Хвороба

Мати

Батько

          Брат

Сестра

Дитина

Мати чоловіка

Батько чоловіка

Високий кровяний тиск

 

 

 

 

 

 

 

Захворювання серця, вади серця

 

 

 

 

 

 

 

Цукровий діабет

 

 

 

 

 

 

 

Рак

 

 

 

 

 

 

 

Вроджені аномалії

 

 

 

 

 

 

 

Близнюки

 

 

 

 

 

 

 

Захворювання щитовидної залози

 

 

 

 

 

 

 

Розлади згортання крові, варикоз вен

 

 

 

 

 

 

 

Туберкульоз

 

 

 

 

 

 

 

Бронхіальна астма

 

 

 

 

 

 

 

Психічні розлади

 

 

 

 

 

 

 

Інше

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Ліки

      Будь ласка, вкажіть ліки і відповідні дози, які Ви вживаєте зараз:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

  1. Хірургічні втручання

Операція

Рік

Лікарня

Результат операції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Алергічні прояви

            Будь ласка, вкажіть, які лікові алергії та їхні відповідні реакції Ви маєте:

Ліки

Реакція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Соціальний анамнез

Ви палите? Так   Ні  Як часто? ____________________________

Вживаєте алкоголь?  Так   Ні  Як часто? ____________________________

Ви приймаєте транквілізатори? Так   Ні  Як часто? ____________________________

Ви приймаєте наркотики? Так   Ні  Які? ____________________________

У Вас активне статеве життя? Так   Ні  

Скільки статевих партнерів Ви мали протягом останнього року?

 

Чи робили Вам коли-небудь переливання крові? Так  Ні Вкажіть причину __________________________________________________________________________

 

Чи були ускладнення переливання крові? _____________________________________

 

  1. Історія вагітностей (включаючи пологи, викидні та аборти)

В якому році були попередні вагітності

Як закінчилась вагітність (народження дитини, викидень або аборт)?

Тривалість (тижнів)

Стать дитини

Вага (гр)

Тривалість пологів

Вид пологів (вчасні, передчасні, кесарський  розтин)

Ускладнення (кровотеча, інфекція, вишкрібання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Характер менструальної функції

Перша менструація    в _______ років

Частота (кількість днів з початку однієї менструації до другої)      _________ днів

Тривалість     ________  днів

Кількість (легка, середня, значна) ________

Дисменорея (менструальні болі) __________

Кровотечі ______

Останній нормальний менструальний період _________

 

  1. Історія гінекологічних захворювань та процедур

Чи мали Ви будь-яке із наступних захворювань:

Гонорея

так

ні

Не знаю

СНІД

так

ні

Не знаю

Хламідії

так

ні

Не знаю

Кандідоз

так

ні

Не знаю

Сифіліс

так

ні

Не знаю

Трихоманоз

так

ні

Не знаю

Бородавки статевих органів

так

ні

Не знаю

Кольпоскопія шийки матки

так

ні

Не знаю

Вагінальний герпес

так

ні

Не знаю

Діатермокоагуляція/ кріохірургія шийки матки

так

ні

Не знаю

Інфекції маткових труб? Хронічні захворювання статевих органів

так

ні

Не знаю

Конізація шийки матки

так

ні

Не знаю

Бетагемолітичний стрептокок?

так

ні

Не знаю

Лазерна хірургія, лапароскопія

так

ні

Не знаю

Патологічні виділення

так

ні

Не знаю

Операції на статевих органах

так

ні

Не знаю

Дані онкоцитології

так

ні

Не знаю

Цитомегаловірус

так

ні

Не знаю

Токсоплазмоз

так

ні

Не знаю

Інше

так

ні

Не знаю

 

  1. Застосування протизаплідних методів

Метод

Дата

Ефективність

Ускладнення

Протизаплідні пігулки

 

 

 

Внутрішньоматкові засоби

 

 

 

Діафрагма

 

 

 

Презервативи

 

 

 

Піна, гель, крем

 

 

 

Норплант

 

 

 

Природній

 

 

 

Депо Провера

 

 

 

 

 

 

 

Підпис ____________


 

Додаток №3

 

 

                Форма інформованої згоди

 

ДО УВАГИ ПАЦІЄНТА!

Уважно прочитайте  і вивчіть документ.

Керуйтесь  основними його положеннями в своїх  інтересах.

З’ясуйте з медичними працівниками незрозумілі для Вас питання.

Ви можете внести в текст зміни і поправки на свій розсуд.

 

З А Я В А

____________________________________________________________________

(кому: назва медичного закладу і його адреса)

про згоду на комплекс медичних обстежень та виконання  рекомендацій лікаря під час моєї вагітності (далі Згода).

 

  1. 1.Будь-ласка, напишіть нижче Ваші П.І.Б.

Я,__________________________________________________________________

  1. 2.Будь-ласка, підпишіться ____________________________
  2. 3.Напишіть нижче поштову адресу Вашого фактичного місця проживання і Ваші контактні телефони __________________________________

____________________________________________________________________

            У відповідь на отриману інформацію від свого лікуючого лікаря про перебіг моєї вагітності, про важливість виконання мною всіх  рекомендацій медичних працівників про відповідальність за здоров’я моєї майбутньої дитини, а також запропонованих лікарем  шляхів вирішення моїх медичних проблем, заповненням цієї форми, завіреної моїм підписом, даю офіційну згоду:

- систематично відвідувати лікаря у призначений мені день і годину  (в разі неможливості візиту до лікаря  зобов’язуюсь повідомити його у телефонному режимі чи в іншій формі);

- вчасно проходити всі запропоновані мені методи обстеження (лабораторні, фізікальні, УЗД);

- при необхідності бути оглянутою іншими фахівцями (при наявності показів);

- при необхідності пройти медико-генетичне консультування та провести обстеження на спадкову патологію та вади розвитку плода (лабораторні, фізікальні, інвазивні);

 - при необхідності бути скерованою на вищий рівень надання медичної допомоги;

- при необхідності пройти курс лікування амбулаторно чи в стаціонарних умовах.

Я підтверджую, що для  прийняття рішення про Згоду, я достатньо  інформована в доступній для мене формі:

- про мету, метод і терміни запропонованих мені обстежень і втручань;

- про прогнозовану для мене перевагу медичних втручань;

- про ризик  можливих ускладнень медичних втручань, а також можливих негативних наслідків лікування;

- про професійну кваліфікацію  медичного персоналу.

Я підтверджую, що для прийняття рішень про Згоду я достатньо інформована і про інші альтернативні способи вирішення моїх медичних проблем, а також про лікувальні заклади, де вони виконуються (державні і приватні заклади).

Я підтверджую, що для прийняття остаточного рішення про згоду, я мала достатньо можливостей для незалежного пошуку та отримання необхідної інформації, а також її аналізу та порівняння.

Я підтверджую, що можлива шкода від медичних втручань для мене менш значуща, ніж обставини, які спонукали мене погодитися на них, і тому я ДОБРОВІЛЬНО І СВІДОМО даю свою згоду на застосування по відношенню до мене запропонованого комплексу медичних втручань, а також інших медичних втручань, які будуть доповнювати і забезпечувати адекватний лікувальний процес.

Тим не менше, нижче я вказую медичні втручання, від яких я відмовляюся за будь-яких обставин, крім випадків безпосередньої загрози для мого життя та життя моєї дитини або повторного узгодження зі мною:___________________________________________________________________________________________________________________________________

 Я знаю, що не існує абсолютно безпечних медичних втручань і будь-який медичний вплив на людину викликає відповідні реакції його організму, які іноді можуть бути атиповими не передбачуваними. І я розумію, що медичні фахівці проведуть всі можливі заходи для попередження загрози моєму життю і спричинення шкоди моєму здоров'ю і здоров’ю моєї дитини.

Я не заперечую, щоб у моїх інтересах були задіяні інші компетентні медичні установи.

Я знаю, що суворе дотримання призначень і рекомендацій лікарів є необхідною умовою для успішного результату, тому я беру на себе зобов'язання неухильно виконувати всі вимоги до мене, як до пацієнта. І я визнаю, що несу відповідальність за результати медичних втручань, у разі відхилень з мого боку від приписів лікарів.

Я підтверджую, що обізнана про те, що можу відмовитися від даної Згоди на свій розсуд, до початку медичних втручань шляхом написання відповідної заяви і обов'язкового своєчасного повідомлення про це лікуючого лікаря або відповідального представника_________________________________

____________________________________________________________________

азва медичної установи)

 

На випадок моєї медичної недієздатності, тут, я вказую людину, якій я довіряю представляти мої інтереси і приймати від мого імені рішення виключно з медичних питань, що виходять від лікарів і потребують моєї згоди:_______________________________________________________________

 (П.І.Б.)

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

фактичне місце проживання та контактна інформація (робочі, домашні, мобільні телефони)

Я підтверджую, що мала необмежену можливість вносити зміни в текст цього документа на свій розсуд.

Пацієнт _________(__________________________________________________)

                             підпис                                              вкажіть Ваші П.І.Б.

____________________________________________________________________

                                  (Вкажіть прописом дату Вашого підпису)

 

Цей документ підписаний у присутності свідків:

____________________________________________________________________

підпис свідка                                     П.І.Б. Контактна інформація

____________________________________________________________________

підпис свідка                                    П.І.Б. Контактна інформація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Додаток 4

 

 

ВИПИСКА З АМБУЛАТОРНОЇ КАРТИ

 

Видається дільничним терапевтом, лікарем загальної практики (сімейним лікарем) вагітній жінці в жіночу консультацію для прогнозу перебігу вагітності та вибору тактики ведення вагітності та пологів

 

П.І.Б. _____________________________________________Дата народження

 

  1. 1.Основний діагноз

___________________________________________________________________

(докладний, із зазначенням активності, стадії, ускладнень,  проведеного хірургічного лікування тощо)

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

 

2.Супутні захворювання

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

 

3. Перенесені в минулому хвороби ____________________________________________________________________

(інфекційні, соматичні із зазначенням років захворювання)

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

 

  1. 4.Перенесені хірургічні втручання ____________________________________________________________________

                                                            (діагноз, назва операції, рік)

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

  1. 5.Ускладнення наркозу ____________________________________________________________________

(які саме, від якого наркозу) ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

 

  1. 6.Перенесені алергічні реакції ____________________________________________________________________

(на який алерген, у якій формі, коли, однократно чи кілька разів) ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

     

  1. 7.Спадковість:

Цукровий діабет ____________________________________________________________________

(який тип, в кого з родичів)

Артеріальна гіпертензія ____________________________________________________________________

(який тип, в кого з родичів)

 

Спадкові хвороби  ____________________________________________________________________

(який тип, в кого з родичів)

 

____________________________________________________________________

 

Вроджені вади  ____________________________________________________________________

(який тип, в кого з родичів)

 

____________________________________________________________________

 

Інше ____________________________________________________________________

(який тип, в кого з родичів)

 

____________________________________________________________________

 

  1. 8.Туберкульоз в родині _________________________________________________________

(яка форма, в кого з родичів)

8.1 Результат флюорографічного/рентгенологічного дослідження, дата_____________________________


 

  1. 9.Шкідливі умови праці ____________________________________________________________________

(які саме)

____________________________________________________________________

10.  Постійне лікування ____________________________________________________________________

(що приймає постійно, який контроль лікування)

________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

11. Інформація про проведену вакцинацію
________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

12. Інша важлива медична інформація

____________________________________________________________________

 ____________________________________________________________________

 

             Лікар (дільничний терапевт, лікар

         загальної практики-сімейної медицини)

 

«___» _____________ 20___ р.

           (дата заповнення)

                                                                     __________________________________

                                                                    (підпис, П.І. П/Б. та особиста печатка)        


 

Додаток 5

 

Екстрагенітальні захворювання у вагітних, які потребують спільного спостереження акушера-гінеколога і профільного фахівця

 

Шифр МКХ-10

Діагноз

Інфекційні та паразитарні хвороби

А15-А19

Туберкульоз

А50-А52

Сифіліс

В18

Хронічний вірусний гепатит

В20-В24

Хвороба, спричинена ВІЛ

Злоякісні новоутворення

С00-С97

Злоякісні новоутворення будь-якої локалізації

Хвороби крові та кровотворних органів

D55- D59

Гемолітичні анемії

D60, D61

Апластичні анемії

D65-D69

Геморагічні стани

D75.0, D75.1

Поліцитемія

D75.2

Тромбоцитоз

D86

Саркоідоз

Хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин

Е00-Е07

Хвороби щитовидної залози

Е10-Е14

Цукровий діабет

Е20-Е35

Порушення інших ендокринних залоз

Е70-Е90

Порушення обміну речовин

Розлади психіки та поведінки

F01

Судинна деменція

F03

Не уточнена деменція

F04

Органічний амнестичний синдром, не спричинений алкоголем чи іншими психоактивними речовинами

F06

Інші психічні розлади внаслідок ураження чи дисфункції головного мозку або внаслідок соматичної хвороби

F07

Розлади особистості та поведінки внаслідок хвороби, ушкодження та дисфункції головного мозку

F09

Не уточнений органічний або симптоматичний психічний розлад

F10 - F19

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин

F20

Шизофренія

F22

Хронічні маячні розлади

F25

Шизоафективні розлади

F28

Інші неорганічні психотичні розлади

F29

Неорганічний психоз, неуточнений

F60- F69

Розлади особистості та поведінки у зрілому віці

F70-F79

Розумова відсталість

Хвороби нервової системи

G00-G99

Хронічні захворювання центральної та периферичної нервової системи 

Хвороби системи кровообігу

І05-108

Вади мітрального, аортального, тристулкового клапанів

І34-136

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба

І10-І13

Вторинна гіпертензія

І25

Хронічна ішемічна хвороба серця

І27.0

Ідіопатична легенева гіпертензія

І27.1

Кіфосколіотична хвороба серця

І27.9

Легеневе серце (хронічне) 

І31

Хвороби перикарда

І42.0

Дилатаційна кардіоміопатія

І42.1

Обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія

І42.3-І42.9

Кардіоміопатія

І50

Серцева недостатність

І71

Аневризма та розшарування аорти

Q20-Q28

Уроджені вади розвитку системи кровообігу

Хвороби органів дихання

J43

Емфізема

J44

Хронічне обструктивне захворювання легень

J60-J70

Хвороби легень, спричинені зовнішніми агентами

J84

Хронічні інтерстиціальні легеневі хвороби

J96.1

Хронічна дихальна недостатність

J98.4

Кістозна хвороба легень

J98.5

Хвороби середостіння

J98.6

Хвороби діафрагми

Хвороби органів травлення

К22.2

Непрохідність стравоходу

К31.5

Непрохідність 12-палої кишки

 К50

Хвороба Крона

К51

Виразковий коліт

К57

Дивертикулярна хвороба кишечнику

К70

Алкогольна хвороба печінки

К72.1

Хронічна печінкова недостатність

К73.2

Хронічний активний гепатит

К74

Фіброз і цироз печінки

К76.6

Портальна гіпертензія

Хвороби кістково-мязової системи та сполучної тканини

M30

Вузликовий периартеріїт та споріднені стани

M31

Інші некротизуючі васкулопатії

M32

Системний червоний вовчак

M33

Дерматополіміозит

M34

Системна склеродермія

M35

Інші системні ураження сполучної тканини

M40

Кіфоз

M41

Сколіоз

Хвороби сечостатевої системи

N00- N08

Гломерулярні хвороби

N10- N16

Тубулоінтерстиціальні хвороби нирок

N18

Хронічна ниркова недостатність

N20-N23

Сечокам’яна хвороба

N25-N39

Інші хвороби сечовидільної системи

 

Примітка. Постійного спільного спостереження акушера-гінеколога та профільного фахівця потребують жінки з іншими хронічними захворюваннями, які не увійшли до вище наведеного переліку, якщо вагітність може обтяжити перебіг цих захворювань, спричинити ускладнення, зумовити загрозу здоров’ю жінки. 


                                                                                                                        Додаток 6

ПОКАЗАННЯ ДО НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНОЇ НА МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ *

 

  1. 1.Вік вагітної 35 років і більше. Вік чоловіка 40 років і більше.
  2. 2.Наявність у одного з подружжя спадкової патології, хромосомної перебудови або вродженої(их) вади розвитку.
  3. 3.Наявність у вагітної фенілкетонурії, муковісцидозу та інших спадкових захворювань
  4. 4.Наявність в родині живих або померлих дітей зі:

- спадковою або хромосомною патологією;

- вродженими вадами розвитку - ізольованими або множинними;

- розумовою відсталістю;

- мертвонародженням.

  1. 5.Наявність вищезазначеної патології серед родичів.
  2. 6.Кровноспоріднений шлюб.
  3. 7.Звичне невиношування вагітності невстановленого генезу у І триместрі вагітності.
  4. 8.Несприятливі впливи у ранні терміни вагітності (захворювання, діагностичні або лікувальні процедури, прийом медикаментів).
  5. 9.Ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання з раннього терміну, яка не піддається терапії, багатоводдя і маловоддя).
  6. 10.Вагітні після ДРТ.
  7. 11.Патологія плода,  виявлена при пренатальному скринінгу (УЗ, біохімічні маркери, високий індивідуальний генетичний ризик виникнення хромосомної та деякої вродженої патології).
  8. 12.Наявність у подружжя шкідливих факторів, пов'язаних із професією.

 

Медико-генетичну консультацію бажано проводити поза вагітністю, або в її ранні терміни  з детальною випискою про перебіг попередніх вагітностей, пологів, стану новонародженого, результатів обстеження, даних патолого-анатомічного дослідження.

 

 

Додаток 7

 

Пренатальний консіліум

 

Дата___________________

 

ЛПЗ_________________________________________________________________

 

П.І.П.вагітної_________________________________________________________

 

Дата народження______________________________________________________

 

Адреса______________________________________________________________

 

Термін віагітності________________тижн.

 

Склад комісії:акушер-гінеколог________________________________________

                        Генетик________________________________________________

                        Профільні фахівці(відповіднодо виявленої патології)____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Пренатально встановлений діагноз__________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Код МКХ-10____________________________________

 

Переривання вагітності за медичними показаннями рекомендовано\ ні

 

Відмова вагітної від переривання (причина)____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Поінформована відмова_______________________________П.І.П.

 (підпис вагітної)

 

Рекомендації_____________________________________________________________________________________________________________________________

Місце проведення пологів, рекомендоване на консіліумі:_________________________________________________________

                                                                                  (підписи)
                                                                                                        Додаток 8

                        

 

ПРОТОКОЛ

ультразвукового обстеження вагітних

 

I УЗ-обстеження (11тиж.+1 день  – 13 тиж.+6 днів)

 

Дата "____" ____________ 200_ р.                                                                             Інд. карта N

 

ПІБ_________________________________________________________________________

Дата народження____________Дата обстеження_________________1-й день о/м_____

 

Методика сканування: трансабдомінальна / трансвагінальна

Розміри матки: довжина _______ ширина ______ передньо-задній _______

Контури матки рівні, чіткі (нерівні, бугристі).

Має серединне положення (зміщена праворуч, ліворуч).

Структура міометрію не змінена (змінена). Тонус міометрію не підвищений (підвищений по передній, задній стінці, локальний гіпертонус_________________).

Патологічні ехо-включення ________________________________________

Об’ємні утворення:________________________________ Перетинка у матці ______________

У порожнині матки візуалізується одне (два, три) плідне яйце правильної форми (_______).

Діаметр плідного яйця ____________мм Кількість ембріонів: _______________

Ділянки відшарування плідного яйця не визначаються (визначаються у області __________).

 

БІОМЕТРІЯ ПЛОДУ

Куприко-тім'яний розмір (КТР) ____________мм

Біпарієтальний розмір (БПР) _____________мм

Кістки черепу візуалізуються (не візуалізуються)

Окружність живота ________________мм

Середній діаметр живота _____________мм

Довжина стегна _____________мм

Інші:________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

Комірцевий простір ________мм

Наявність носової кістки ____________мм (візуалізуються, не візуалізуються)

Інші ехо-маркери хромосомних синдромів (лицевий кут, трикуспідальна регургітація, кровоплин у венозній протоці)____________________________________________________

Серце ______________ Серцебиття (є / ні) ЧСС ___________________ уд./хв.

Передня черевна стінка _________________(цілісність, наявність кили)

Рухова активність плода (нормальна, знижена, відсутня) _______________________

Локалізація хоріону: _____________, товщина______мм, структура____________________

Шийка матки:_____мм; цервікальний канал _____мм, діаметр внутрішнього вічка: _____мм

Стан придатків матки _________________________________________________________

____________________________________________________________________________

Особливості _________________________________________________________________

Висновок УЗД: _______________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

                                                                                                         

Підпис лікаря ____________  П.І.Б.


Додаток  9

        ПРОТОКОЛ

ультразвукового обстеження вагітних

II УЗ-обстеження (18-21 тиж.)

 

Дата "___" ____________ 200_ р.

 

ПІБ_________________________________________________________________________

Дата народження____________Дата обстеження_________________1-й день о/м_____

Кількість плодів: один, два, три

Положення плода: поздовжнє, поперечне, косе, нестійке

Передлежання: головне, сідничне

Серцебиття _____________ ЧСС ________ уд./хв. Рухи плода _________

Параметри плода

мм

Параметри плода

мм

Біпарієтальний розмір (БПР

 

Нирка права

 

Лобно-потиличний розмір (ЛПР)

 

Нирка ліва

 

Окружність голови

 

Сичовий міхур

 

Цефалічний індекс

 

Довжини стегна(ДС)

 

Мозочок

 

Довжина великої бердової кістки

 

Інтраокулярний розмір

 

Довжина малої бедрової кістки

 

Діаметр грудної клітини (СДГК)

 

Стопа

 

Серед. діаметр живота (СДЖ)

 

Довжина плеча

 

Окружність живота

 

Довжина ліктьової кістки

 

Серце

 

Довжина променевої кістки

 

Шлунок

 

кисть

 

 

Структура мозку:

Серединне М-ехо _____мм , бокові шлуночки мозку:____мм, велика цистерна ____мм,

Хребтовий стовбур _________________________________________

Серце: положення нормальне (аномальне)_______________,  4-камерний зріз серця: візуалізується (не візуалізується) _____________________________________________________

                                                                       розмір, локалізація, позиція, камери

____________________________________________________________________________

  ( клапани, перетинки, ендокард, перикард)

Діафрагма без особливостей (патологія, не візуалізується).

Кишечник ехогенність не підвищена (підвищена), петлі не розширені (розширені до____мм)

Передня черевна стінка _______________________________________________________

Структури обличчя : Лицьові розщілини не візуалізуються (візуалізуються)_________________.

Носова кістка ________мм.

Розмір шийної складки _________ мм

Кількість навколоплідних вод: нормальна, збільшена, зменшена(водна кишеня)

Локалізація плаценти: передня, задня, права бокова, ліва бокова стінки, дно матки

Ступінь зрілості м/вічко: ____ Перекриває плаценти: ____                                                  

Товщина плаценти: _______мм. Структура плаценти: ______________________________

Реверсний кровоток у венозний протоці ________________________

Пуповина: кількість судин: ____________обвиття пуповини немає (є)____________________

Передлежання судин пуповини (є, ні), оболонкове прикріплення судин (є, ні)______________

Патологія матки, органів м/тазу _________________________________________________

Підозра або наявні вади розвитку плода (ВВР) ____________________________________

Висновок  УЗД _______________________________________________________________

____________________________________________________________________________                             Підпис лікаря:____________ П.І.Б.


Додаток 10

«Школа підготовки сім’ї до пологів»

 

    Мета: підготовка сімейної пари до відповідального батьківства, народження здорової дитини та збереження здоров’я матері шляхом консультативної адаптації до вагітності, підготовки до пологів та перебігу післяпологового періоду.

    Організація допологового навчання є одним з принципів, який підтверджений безпечністю та ефективністю.

    Заняття для навчання батьків організуються у допологовий період, щоб майбутні батьки могли зустрітись у подібній ситуації, поділитись досвідом та знаннями, а також обговорити надії, страх та сподівання. 

    Допологове навчання має ряд переваг:

  • сприяє значному зниженню застосування знеболюючих препаратів під час пологів;
  • сприяє підвищенню настрою та викликає позитивні емоції у жінки та членів родини після пологів;
  • не має негативних наслідків.

           Завдання допологової підготовки:

  1. 1.Формування позитивного ставлення  жінки до вагітності, пологів та майбутньої дитини.
  2. 2.Психопрофілактична підготовка вагітної до пологів.
  3. 3.Підготовка партнера або членів родини до участі у пологах, усвідомлення своєї ролі в процесі вагітності та пологах.
  4. 4.Відпрацювання теоретичних та практичних навичок поведінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.
  5. 5.Навчання майбутніх батьків принципам грудного вигодовування та правилам догляду за новонародженим.
  6. 6.Консультування з питань післяпологової контрацепції.

     Заняття  у школах відповідального батьківства повинен проводити підготовлений персонал: лікарі акушер-гінекологи, акушерки, неонатологи, психолог. Навчання може проводитись у жіночих консультаціях, центрах репродуктивного здоровя, акушерських стаціонарах (відділеннях патології вагітності), навчальних закладах, РАЦС.

    

      Вимоги до приміщення для занять:

  • Світле
  • Тепле
  • Просторе (для можливості групових занять жінок та їх партнерів, а також виконання фізичних вправ)
  • Наявність туалетної кімнати, місця для миття рук, рідкого мила, одноразових рушничків
  • Наявність чистої питної води

Обладнання включає:

  • Достатню кількість стільців, матів
  • Телевізор, аудіо- та відеоапаратуру
  • Шведську стінку
  • Мячі для аеробіки
  • Стільчики для пологів
  • Манекени (ляльки, молочна залоза)
  • Стенди та інформаційні матеріали

 

Розклад занять має бути зручним для жінок та їх партнерів. Оптимальна тривалість одного заняття – не більше 1 години. Заняття повинні проводитись у першому, другому та третьому триместрах вагітності. Теми занять мають бути актуальними для кожного триместру. Тривалість курсу узгоджується з учасниками.

 

Рекомендовані теми для занять:

  1. Про перебіг вагітності:
  • Фізіологічні та психологічні зміни під час вагітності
  • Внутрішньоутробний розвиток плода
  • Харчування та здоровий спосіб життя
  • Фізична активність
  • Гігієна під час вагітності
  • Тривожні симптоми під час вагітності
  • Статеве життя
  • Роль батька/партнера

 

2.Про народження дитини:

  • Фізіологія пологів, «пологи без страху»
  • Партнерські пологи та роль партнера
  • Перший період пологів та практичні вправи: альтернативні методи знеболення пологів, релаксація, вільний вибір позиції
  • Другий період пологів та практичні вправи: раціональне положення жінки у другому періоді пологів, контакт «шкіра-до шкіри»
  • Третій пріод пологів (активне та фізіологічне ведення, переваги та недоліки)
  • Раннє грудне вигодовування

 

3.Про післяпологовий період:

  • Принципи грудного вигодовування
  • Метод лактаційної аменореї
  • Догляд за новонародженим
  • Гігієна післяпологового періоду
  • Тривожні симптоми для матері та дитини
  • Профілактика синдрому раптової смерті дитини
  • Планування сімї, методи контрацепції

Додаток 11

 

Начальнику управління

(відділу) молоді, сім’ї і спорту

(районної, обласної адміністрації)

Начальнику центру соціальних

служб

 

 

Інформую Вас, що вагітна ________________________________________

____________________________________________________________________,

(П.І.Б., поштова адреса, місце проживання, контактні телефони)

яка перебуває на обліку з приводу даної вагітності в _______________________

____________________________________________________________________

(назва медичного закладу і його адреса)

систематично не відвідує лікаря жіночої консультації, категорично відмовляється від запропонованого їй обстеження і лікування (потрібне підкреслити), що  загрожує здоров’ю її та ненародженої дитини. Сім’я вагітної проживає в незадовільних матеріально-побутових умовах.

            Прошу в межах Вашої компетенції вжити необхідні заходи і взяти під соціальний супровід дану вагітну.

            Про вжиті заходи прошу письмово  повідомити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Головний лікар                                                                  П.І.Б.                                        (підпис)


Додаток 13

 

Скринінг на гестаційний діабет

Гестаційний діабет (діабет вагітних) – порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, що виникло або вперше виявлене під час вагітності.

Обстеження на гестаційний діабет підлягають усі вагітні жінки.

Вагітним, у яких немає чинників ризику гестаційного діабету, проводять  2-годинний пероральний тест толерантності до глюкози (ПТТГ) у терміні 24-28 тижнів.

Вагітним, які мають один чи більше чинників ризику гестаційного діабету, ПТТГ проводять відразу після першого звернення з приводу вагітності. У разі негативного результату ПТТГ повторюють у терміні 24-28 тижнів.

Чинники ризику гестаційного діабету:

-        цукровий діабет у родичів першого ступеня,

-        ожиріння,

-        гестаційний діабет під час попередньої (їх) вагітності (ей),

-        макросомія попередньої дитини (маса новонародженого понад 4000 г),

-        мертвонародження в анамнезі.

ПТТГ проводять у ранковий час після 8-годинного утримання від їжі за умови відсутності гострих захворювань, травм чи оперативних втручань. Глікемію визначають у плазмі венозної крові лабораторним методом (не за допомогою експрес-аналізатора!).

Після забору крові натще вагітній дають випити упродовж 3-5 хвилин 75 г глюкози, яку розчинено у 300 мл води (можна додати сік свіжого лимона). Повторний забір крові здійснюють через 2 години. Упродовж цього часу вагітна має перебувати у стані спокою, їй дозволяють пити негазовану воду, не дозволяють їсти і палити.

Нормативи глікемії при проведенні ПТТГ такі (ВООЗ, 1999): натще ≤5,5 ммоль/л (100 мг/дл), через 2 години після навантаження <7,8 ммоль/л (140 мг/дл). Тест вважається позитивним, якщо глікемія натще та/або після навантаження перевищує нормативні показники (відповідно >5,5 ммоль/л і ≥7,8 ммоль/л). У разі позитивного результату ПТТГ слід повторити наступної доби. При підтвердженні позитивного результату діагноз гестаційного діабету вважається встановленим, і вагітну в подальшому спостерігають спільно акушер-гінеколог і ендокринолог згідно з клінічним протоколом «Ведення вагітності у хворих на гестаційний діабет» (наказ МОЗ України від 15.12.2003 р. №582).


 


 

Додаток 14

 

 

Міністерство охорони здоров’я України

 

МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

ФОРМА № 08410

Затверджена наказом МОЗ України

27грудня 1999р.   №302

Найменування закладу

Лікарський висновок

 про переведення вагітної на іншу роботу

Прізвище, ім’я, по батькові

 

Місце роботи і посада

 

Вагітність                                           тижнів

Підстава для переводу

 

 

Рекомендована робота

 

Прізвище, ім’я, по батькові лікаря

                                                                                                         Підпис

Дата видачі: “ ______  “_______________ ________ р.

 

Перевод здійснений

 

 

Посада керівника

 

 

Підпис

Дата “ _____  “ ________________   ________ р.

 

 

 

 

Узгоджено

Голова профкому                                                         

 Підпис _______________________________

 

 

 


Додаток 15

 

Щоденник самопочуття вагітної

 

Домашні записи вагітної

Домашні записи вагітної – це прості та ефективні засоби зниження материнської, перинатальної та неонатальної захворюваності та смертності, які широко та успішно використовуються у багатьох країнах світу понад 30 років. 

Домашні записи допомагають вагітним жінкам самостійно реєструвати свій стан, якомога раніше визначати свої проблеми та вчасно звернутися за допомогою, одночасно з цим підвищується і ефективність використання закладів антенатального догляду.

 

Мета ведення щоденнику

  1. nРаннє виявлення проблем

 

  1. nЗаохочення своєчасного звернення у медичні заклади у випадку виникнення ускладнень. 

 

  1. nПокращити спостереження за жінками під час вагітності.

 

  1. nПідвищити участь жінки, її сім’ї та спільноти у догляді за своїм здоров’ям.

Яку інформацію містить?

 

  1. nПІП, адреса, сімейний стан, найближчі родичі, місце роботи або навчання
  2. nСтан здоров’я у теперішній час
  3. nВідомості про дану вагітність (дата останнього менструального циклу, обстеження
  4. nМісце для запису самою жінкою про перебіг вагітності
  5. nТривожні ознаки
  6. nЗагальні замітки та інші записи.

 

                                                                                                                                     Додаток 16

 

                                                   

                                                                    

 Можливі загрози під час вагітноcті, при яких вагітна жінка має негайно звернутися за допомогою (надаються кожній вагітній)

 

Кровотеча з піхви

Зміна характеру рухів плода

Сильний головний біль

Затьмарений зір

Лихоманка та озноб

Біль при сечовиділенні

Постійні скорочення матки

Раптові набряки, особливо обличчя та рук

Нудота, блювання, пронос

Підтікання або відходження навколоплідних вод

 


 

 Додаток №17

 

 

 


Додаток 18

                                                                      

 

ПЕРЕЛІК ПОКАЗАНЬ ДО НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНИХ

ТА ПАЦІЄНТОК З  АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

У ДЕННІ СТАЦІОНАРИ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ

ЗАКЛАДІВ

 

            1. Направленню у денний стаціонар підлягають вагітні з наступними патологічними станами

            1. Прееклампсія легкого ступеню.

            2. Компенсовані форми хронічної екстрагенітальної патології, що не потребують цілодобового нагляду (обстеження профільними фахівцями та лікування).

            3. Необхідність визначення функціонального стану плода (проведення КТГ, біофізичного профілю плода, т.ін.).

            4. Стан після проведення допоміжних репродуктивних технологій.

5. Патологія амніотичної рідини для клініко-лабораторного обстеження.

            ІІ. Направленню у денний стаціонар підлягають жінки з наступною гінекологічною патологією:

            1. Хронічні запальні захворювання геніталій в стадії загострення (для проведення комплексного обстеження, терапії та реабілітаційних заходів).

2. Ендометріоз – для попереднього обстеження, симптоматичної терапії та реабілітаційних заходів.

            3. Пацієнтки, що перенесли гінекологічні операції з розтином черевної стінки, - для проведення комплексу реабілітаційних заходів.       

 

ІІІ. Пацієнтки, які потребують проведення наступних діагностичних маніпуляцій та малих гінекологічних операцій:

            1. Вакуум-аспірація в малих термінах вагітності (до 20 днів затримки менструації).

            2. Кріодеструкції та лазеротерапії шийки матки.

            3. Видалення поліпа зовнішніх статевих органів, цервікального каналу.

            4. Гістеросальпінгографія.

            5. Діагностичне вишкрібання.

 

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 19

 

ПРЕКОНЦЕПЦІЙНА ПІДГОТОВКА ВАГІТНОЇ

ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ

1. Харчування

  • Повноцінне харчування під час вагітності. Калорійність раціону має складати близько 2400 ккал/добу. В раціон необхідно включати близько 60-80 г білка, продуктів харчування, в яких велика кількість клітковини, молоко та молочнокислі продукти.
  • Обмежити вживання жирів та вуглеводів.
  • Рекомендується щоденно вживати овочі, фрукти, фруктові соки.
  • При ожирінні рекомендується білково-рослинна дієта, проведення розвантажувальних днів.

2. Відпочинок та фізичне навантаження

  • Не допускати фізичного навантаження, яке пов’язане із підніманням важких предметів, тривалого знаходження у вертикальному положені. Уникати перевтоми, нічної праці, тривалого перегляду телевізійних передач.  Забезпечувати повноцінний сон у нічний час при відсутності світла (особливо близько 2-ої години ночі) для створення умов синтезу мелатоніну..  
  • За умови відсутності акушерських ускладнень рекомендуються фізичні вправи середньої сили з рівномірним навантаженням різних груп мязів, спеціальні курси аеробіки.
  1. Максимально уникати контакту з шкідливими впливами (хімічними, фізичними) як на роботі, так і в побуті.

-       Відмова від паління та «пасивного» куріння, вживання алкоголю.

 3. Вітамінні та інші  біологічно активні комплекси

  • Фолієва кислота

            Дефіцит фолієвої кислоти здебільшого розвивається під час вагітності. Добова потреба фолієвої кислоти 400 мкг, яка збільшується вдвічі під час вагітності та в період лактації. Фолієва кислота надходить в організм з продуктами харчування. Найбільша кількість її міститься у фруктах, овочах, шпинаті, спаржі, салаті брокколі, динях, бананах.

При дефіциті фолієвої кислоти розвивається фолієводефіцитна анемія та вади розвитку центральної нервової системи плода.

Рекомендується щоденний прийом 400 мкг фолієвої кислоти до настання вагітності та в ранні строки (до 12 тижнів) для профілактики вад розвитку центральної нервової системи плода.

  • Полівітаміни та мінерали (поєднання вітаміну А, рибофлавіну, цинку, магнію, кальцію, йоду) – перед заплідненням та в ранні строки вагітності попереджує виникнення вад розвитку у плода та поліпшує стан матері.

      4.  Оздоровлення жінки:

    • Лікування вогнищ хронічної інфекції та запобігання гострих інфекційних захворювань
    • Лікування хронічних захворювань до компенсованого стану.

       5. Контроль овуляції та синхронізація процесів овуляції та запліднення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Додаток 20

 

Рекомендації щодо поведінки під час вагітності

 

Захід

Обгрунтування застосування

І. Здоровий спосіб життя

Народження здорової дитини

1.1.           Повна відмова від тютюнопаління під час вагітності та грудного вигодовування

1.2.           Відмова від тютюнопаління у дитячій кімнаті

Негативний вплив нікотину та моноокису вуглероду:

  • Незадовільне харчування у жінок, які палять
  • Підвищена потреба у вітамінах С, Е, залізі
  • Підвищення частоти переривання вагітності: самовільних викиднів та передчасних пологів
  • Зниження маси тіла плода (на 127-274 г)
  • Відмова від тютюнопаління у 1 триместрі знижує ризик розвитку синдрому затримки росту плода
  • Зростання частоти мертвонароджень
  • Передлежання плаценти
  • Зменшення продукції материнського молока
  • Зниження темпів росту дитини
  • Ризик виникнення синдрому раптової малюкової смертності
  1. 2.Абсолютна відмова від вживання алкоголю (особливо перед зачаттям та 1 триместрі вагітності)

2.1.  Вживання алкоголю у дозі 0,5г/кг в день має негативний вплив на розвиток дитини

Алкоголь проникає у кров плода та виділяється з грудним молоком.

Негативна дія алкоголю проявляється:

  • Зростанням частоти переривання вагітності - самовільних викиднів та передчасних пологів
  • Відшаруванням плаценти
  • Мертвонародженням
  • Розвитком алкогольного синдрому плода, який має наступні ознаки:

-             затримка росту плода та новонародженого

-             мікроцефалія

-             дефекти розвитку очей

-             вади розвитку обличя

-             патологія суглобів

-             затримка розумового розвитку дитини

3. Відмова від вживання наркотичних речовин під час вагітності

Негативна дія наркотичних речовин проявляється:

  • Зростанням частоти переривання вагітності -  самовільних викиднів та передчасних пологів
  • Відшаруванням плаценти
  • Мертвонародженням
  • Розвиток абстинентного синдрому плода
  • Підвищеним ризиком інфікування ВІЛ-інфекцією, гепатитом С.

4. Зловживання кофеїном, який міститься у каві, чаї, напитках типу кока-коли

Проникає через плаценту та виділяється з грудним молоком

Надмірне вживання кофеїну під час вагітності проявляється:

  • Зростанням частоти переривання вагітності -  самовільних викиднів та передчасних пологів
  • Низькою масою тіла при народженні

Надмірне вживання кофеїну під час лактації проявляється:

  • Підвищенним збудженням та  роздратованністю дитини
  • Порушенням сну
  • Зниженням вмісту заліза у молоці та організмі дитини

5.Відпочинок та фізичне навантаження:

5.1. Уникати перевтоми

5.2. Не рекомендується фізичне навантаження з підніманням важких предметів

5.3. У разі відсутності акушерських ускладнень не протипоказані фізичні вправи та заняття типу аеробіки

Негативний вплив може проявитись:

-             Перериванням вагітності

-             Відшаруванням плаценти

-             Мертвонародженням

-             Травматизацією жінки та плода 

ІІ. Раціональне харчування

Дотримання 12 принципів раціонального харчування ВОЗ

 

Піраміда здорового харчування (Додаток)

  1. 1.Здорове харчування має бути різноманітним та помірним
  2. 2.Хліб, крупяні та макаронні вироби, рис, картоплю рекомендується їсти декілька раз на день
  3. 3.Різноманітні овочі та фрукти рекомендується їсти декілька раз на день (більше 500 г/день). Співвідношення овочів до фруктів – 2:1.
  4. 4.Щоденно вживати молоко та молочні продукти з низьким вмістом жиру (1,5-2,5% жирності): кефір, кисле молоко, сир, йогурт
  5. 5.Вживати нежирні сорти мяса та мясних продуктів, птицю,  рибу, яйця та бобові продукти
  6. 6.Обмежити вживання «видимих» жирів у кашах, на бутербродах, вживати не жирні сорти м’яса та молочних продуктів.
  7. 7.Обмежити вживання цукру, кондитерських виробів, десертів.
  8. 8.Загальне вживання солі повинно не перевищувати 1 чайну ложку (6г) на день. Рекомендується вживати йодовану сіль. 
  9. 9.У разі вживання спиртних напитків, загальна кількість спирту у них не повинна перевищувати 20 г чистого спирту на день.
  10. 10.Дотримуватись ідеального індексу маси тіла (норма 20- 25).
  11. 11.Надавати перевагу приготуванню їжі паровим методом, відварюванню та приготуванню у мікрохвильовій пічці. Частота прийомів їжі – 3 основних та 2 проміжних, що знижує використання жиру, масла, солі та цукру
  1.  Дотримуватись грудного вигодовування протягом перших 6 місяців, яке може бути продовжено до 2 років.

 

Корисні для вагітної джерела фолієвої кислоти:

  • Бобові
  • Зелені овочі
  • Шпинат
  • Капуста брюссельська та кольорова
  • Салат
  • Банани
  • Апельсини.

За допомогою харчування ми задовільняємо потреби та витрати організму в енергії

Середні витрати організму вагітної жінки зростають на 200- 300 ккал в день ( у 2-3 триместрі) і складають 2200- 2300 ккал.

Рекомендована прибавка маси тіла під час вагітності:

 

Індекс маси тіла

Показник

Вага

 

Низький

<19,8

12,5-18,0

 

Нормальний

19,9-26,0

11,5-16,0

 

Надмірний

26,1-29,0

7,0-11,5

 

Ожиріння

>29,0

=> 7,0

 

 

 

Ризики, що пов’язані з недостатньою прибавкою маси тіла під час вагітності:

  • Передчасні пологи
  • Затримка росту плода
  • Низька маса тіла дитини при народженні
  • Висока перинатальна смертність

Ризики, що пов’язані з надмірною прибавкою маси тіла під час вагітності:

  • Гіпертонія та розвиток прееклампсії
  • Гестаційний діабет
  • Інфекції сечовидільної системи
  • Тромбофлебіт
  • Утрудненні пологи
  • Великий плід
  • Ризик розвитку ожиріння та діабету у дитини
  • Висока перинатальна смертність

 

Вітамін С не синтезується у людському організмі, тому є необхідність у постійному його поповненні.

Для повного насичення тканин для вагітних добова потреба у вітаміні С складає 50 мг.

Продукти, які містять добову дозу (50 мг) вітаміну С:

  • 1 великий апельсин,
  • 100 мл свіжого апельсинового соку,
  • 90 г полуниці,
  • 1 грейпфрут
  • 1 великий зелений перець
  • 2 середні картоплини.

Вітамін С має наступні властивості :

  • Підвищує засвоєння «негемового» заліза
  • Необхідний для синтезу колагену
  • Антиоксидантну дію

Кальцій

 300 мг кальцію покриває потреби плода та вимоги лактації.

Продукти з високим вмістом клітковини погіршують засвоєння кальцію.

Джерела кальцію – молоко та молочні продукти (1 чашка молока – 250 мг кальцію).

Вміст кальцію у грудному молоці не залежить від вмісту кальцію у раціоні матері. 

Додавання кальцію під час вагітності викликає невелике зниження ризику розвитку гіпертензії при неускладненій вагітності та у групі ризику щодо розвитку даного ускладнення.

 

Достатньо переконливих даних відносно впливу кальцію з метою профілактики передчасних пологів немає, але у групі жінок з високим ризиком прееклампсії, ризик передчасних пологів знижується.   Даних відносно впливу кальцію на показник перинатальної смертності немає.

 

Йод – дуже важливий елемент для розвитку та функціонування організму, так як є самим важливим компонентом гормонів щитовидної залози.  

Щоденна доза йоду, рекомендована ВОЗ, ЮНІСЕФ і Міжнародною Радою  по контролю за йод-дефіцитними захворюваннями, для вагітних жінок та породіль, що вигодовують грудним молоком, повинна складати 200 мг.

У основному йод поступає в організм з продуктами харчування.

Вміст йоду в фруктах, овочах, злакових та м’ясі залежить від вмісту йоду у ґрунті.

Джерела йоду – морська риба та продукти моря.

Найкраща профілактика гіпотиреоїдизму – вживання йодованої солі.

Додавання йоду у регіонах  з високим рівнем ендемічності  по кретинізму призводит до значного зниження частоти даної захворювання при відсутності побічних дій.

Негативні наслідки йодної недостатності:

  • Гіпотиреоїдизм плода, креатинізм
  • Викидні, мертвонародження
  • Низька маса тіла при народженні
  • Висока перинатальна та дитяча смертність
  • Зоб та гіпотиреоїдизм матері

Вітамін Д

Під час вагітності та лактації рекомендована потреба 10 мкг або 400 МО вітаміну Д.

Жінкам з вживанням недостатньої кількості вітаміну Д та неможливістю перебувати під сонячним освітленням, рекомендується призначати препарати вітаміну  Д.

Вітамін Д та кальцій попереджують розвиток рахіту у новонароджених та зменшують частоту неонатальної гіпокальціємії. 

 

Залізо

Біля 5-20% заліза, яке вживається з їжею, засвоюється.

Залізо входить до складу гему  (червоний пігменту риб та тварин) – засвоюється на 20-30%.

«Негемоване» залізо, яке містися у рослинних продуктах, молоці, яйцях, засвоюється гірше – 2-7%.

Вітамін С, тваринний білок та деякі органічні кислоти покращують засвоєння «негемованого» заліза.

Жінки з достатніми запасами заліза в організмі не потребують додаткового призначення заліза.

Спірні дані відносно призначення препаратів заліза всім вагітним (30 мг на день).

Потреба у залізі під час лактації не перевищує таку під час вагітності.

Вміст заліза у грудному молоці не залежить від вмісту заліза у раціоні матері.

Добавки заліза та фолатів після першого триместру не мають суттєвого впливу на перебіг вагітності, пологів та стан плода. Якщо є ознаки істинного дефіциту заліза, показана терапія препаратами заліза.

Але результати клінічного дослідження свідчать, що рутинне призначення препаратів заліза призвело до підвищення перинатальної смертності та збільшення частоти ускладнень внаслідок прийому цих препаратів. 

 

Полівітаміни

Адекватне харчування під час вагітності та лактації забезпечує надходження до організму достатньої кількості вітамінів та поживних речовин.

Внаслідок існування заперечливих думок, необмежене вживання полівітамінів під час вагітності не рекомендується, якщо не доведена їх очевидна необхідність.

Деякі вітаміни, як А, Д, B12, можуть накопичуватись в організмі та стати токсичними у великих дозах.

  

Несприятливий вплив прийому полівітамінних добавок:

  • Необґрунтовані витрати
  • Тривала залежність
  • Погане засвоєння
  • Токсичність
  • Дисбаланс поживних речовин

Поживні речовини у грудному молоці

Група 1 – залежать від харчування матері: йод, селен, вітаміни B1, B6, B12, А.

Група 2 – не залежать від харчування – білок, кальцій, залізо.

 Додаткове призначення даних препаратів більш корисно для матері, ніж для дитини.

Група 1- недостатнє вживання жінкою, яка вигодовує грудним молоком,  призводить до низької концентрації у грудному молоці.

Група 2 - не впливають на концентрацію у грудному молоці

 

 

 


 

Додаток  21

 

 

                              ФАКТОРИ РИЗИКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ

-Гіпертензівні розлади при попередніх вагітностях

-Хронічні захворювання нирок

-Аутоіммунні захворювання (антифосфоліпідний синдром, системний

  червоний вовчак та ін.)

-Цукровий діабет

-Хронічна артеріальна гіпертензія

-Збільшений індекс маси тіла

-Прееклампсія при вагітності у матері вагітної

 

                                                   

 

Шкала рівнів доказовості досліджень, що склали основу клінічних рекомендаці:

 

А (І) – систематичний огляд або високоякісний мета-аналіз РКД, окреме високоякісне РКД. Рекомендації цього рівня є найбільш вірогідними і науково обґрунтованими.

В (ІІ-ІІІ) – високоякісний систематичний огляд когорт них досліджень або досліджень “ випадок-контроль”, високоякісне когорт не дослідження або дослідження “ випадок-контроль”. Рекомендації цього рівня мають високий рівень вірогідності та можуть бути підґрунтям для прийняття клінічного рішення.

С(ІY) – окремі дослідження або дослідження серії випадків. Рекомендації цього рівня використовуються для обґрунтування певних клінічних вирішень за відсутності доказів рівня А(І) і В(ІІ-ІІІ).

D(Y) – думка експертів, що базується на досвіді або даних експериментальних досліджень. Рекомендації цього рівня використовуються для прийняття клінічних рішень, якщо дослідження А(І), В(ІІ-ІІІ), С(ІY) не проводилися з етичних або інших причин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   "ЗАТВЕРДЖЕНО"

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

       15.07.2011 № 417

 

 

Нормативи надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальностю «акушерство і гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів

 

ЗАГАЛЬНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ (РУБРИКА А)

1.Рекомендації щодо формування здорового способу життя.

2.Рекомендації щодо планування сім'ї.

3.Рекомендації щодо попередження ІПСШ.

4.Навчання  методу самообстеження молочних залоз.

5.Проведення онкоцитологічного обстеження шийки матки.

6. Визначення титрів Ig G до CMV, HSV, токсоплазм, хламідій у сироватці крові до планованої вагітності.

 

ЗАГАЛЬНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ (РУБРИКА Б)

  1. 1.Преконцепційна підготовка.
  2. 2.Рекомендації щодо харчування протягом вагітності.
  3. 3.Рекомендації щодо запобігання впливу шкідливих факторів на організм вагітної.
  4. 4.Інформування щодо небезпеки самолікування під час вагітності.
  5. 5.Рекомендації щодо працевлаштування на період вагітності.

 

СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ (РУБРИКА В).

1. Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини).

2. Загальний огляд; пальпація щитоподібної залози;  аускультація серця і легенів; огляд і пальпація молочних залоз; пальпація лімфатичних вузлів, вимірювання зросту, маси тіла і розрахунок ІМТ (при постановці на облік).

3. Огляд та пальпація молочних залоз; вимірювання висоти стояння дна матки із  занесенням даних до гравідограми; вимірювання АТ, пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; вимірювання маси тіла (всім вагітним  при кожному візиті); огляд нижніх кінцівок на наявність  варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода (всім вагітним з 25-26 тижня вагітності).

4. Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження) (при постановці на облік).

5. Мазок на цитологічне дослідження (при постановці на облік).

6. Мазок на флору (при постановці на облік за показаннями: при наявності скарг та клінічних проявів).

7. Лабораторні обстеження:

- загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білку ( при постановці на облік і при кожному відвідуванні);

- посів сечі для виявлення безсимптомної бактеріурії (при постановці на облік);

- визначення групи крові та резус-належності (при постановці на облік);

- аналіз крові на наявність антитіл при Rh негативній належності крові (при постановці на облік та  у 28 тижнів).

- загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів і гематокриту (при постановці на облік, у 29 тижнів вагітності, за показаннями);

- серологічне обстеження на сифіліс  (перше при постановці на облік, друге - у 29 тижнів вагітності);

- тест на наявність HbsAg (при постановці на облік);

- двогодинний тест толерантності до глюкози (всім вагітним у 25-26 тижнів). 

8.  Тест на ВІЛ-інфекцію (перший при постановці на облік, другий  в 22-23 тижні вагітності). Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається. У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності. У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах

9. УЗ-обстеження: Перше - в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності;  Друге - в терміні вагітності 18-21 тиждень. Проведення третього планового УЗД визначається індівідуально (висока група ризику вродженої вади серця або ін.).

10. Біохімічний скринінг І триместру в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності (PAPP-A, вільний β-ХГ); ІІ триместру у терміні 16-20 тижнів (АФП + вільний β-ХГ (double-test), або (АФП + вільний β-ХГ + вільний естріол (triple-test) з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода (при інформованій згоді – всім або за показаннями). Вагітним жінкам, які пройшли біохімічний скринінг у І триместрі вагітності і не були включені до групи високого ризику, рекомендується у ІІ триместрі визначати лише рівень АФП.

 

ЗАГАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ (РУБРИКА Г)

1.Анамнез.

2.3агальне фізикальне обстеження.

3. Клінічне обстеження молочних залоз.

4.Огляд шийки матки і піхви в дзеркалах.

5.Кольпоскопія.

6.Бімануальне гінекологічне обстеження.

7. УЗД органів малого тазу.

8.Онкоцитологічне дослідження мазків з шийки матки.

9.Дослідження крові на сифіліс; ВІЛ (за інформованої згоди).

 

СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ДИТЯЧОГО ТА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ (РУБРИКА Г1)

1.Анамнез.

2.3агальне фізикальне обстеження.

3. Клінічне обстеження молочних залоз.

4.Бімануальне ректоабдомінальне обстеження.

5. УЗД органів малого тазу.

6.Аналіз калу на яйця глистів.

 

СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ДЛЯ ПЛАНОВОГО ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ (лапаротомні, вагінальні гінекологічні операції, операційна гістероскопія, лапароскопія) (РУБРИКА Д)

1.Група крові та Rh-фактор.

2. Дослідження крові на сифіліс; ВІЛ.

3. Загальний аналіз крові з формулою.

4. Загальний аналіз сечі.

5.Цукор крові.

6.Біохімічні аналізи крові (білірубін, креатинін, електроліти, коагулограма).

7.Бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви і цервікального каналу.

8.Кольпоскопія.

9.Онкоцитологічне дослідження або результат патогістологічного дослідження.

10.УЗД органів малого тазу.

11.Електрокардіограма.

12.Рентгенографія легень.

14.Огляд терапевта.

15.Огляд та рекомендації, надані профільними спеціалістами (за показаннями).

 

СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ МАЛИХ ДІАГНОСТИЧНИХ ТА ЛІКУВАЛЬНИХ ВТРУЧАНЬ (РУБРИКА Д1)

1.Група крові та Rh-фактор.

2. Дослідження крові на сифіліс; ВІЛ.

3.Бактеріоскопічне дослідження виділень з піхви і цервікального каналу.

4.Онкоцитологічне дослідження або результат патогістологічного дослідження.

 

СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ НА ІПСШ (РУБРИКА І2)

1.Визначення  pH піхвового вмісту.

2. Проба з 10% розчином KOH («амінотест»)

3.Бактеріоскопчне дослідження мазків з уретри, піхви, цервікального каналу.

4.Визначення антигенів хламідій, вірусу простого герпесу, вірусу папіломи людини (за показаннями)у зішкрябному матеріалі методом ПЛР.

 


 

АКУШЕРСТВО – ДОПОЛОГОВА ДОПОМОГА

I. Спостереження за перебігом нормальної вагітності

 

 

Нозологічна

форма

 

Шифр

МКХ-10

 

Діагностичні

заходи

 

Лікувально-реабілітаційні

заходи

 

Показаня до

госпіталізації

 

Критерії

ефективності

лікування

Тривалість диспансерного нагляду та критерії зняття  з обліку

1

2

3

4

5

6

7

Спостереження за перебігом нормальної вагітності.

Спостереження за перебігом нормальної першої вагітності.

Спостереження за пе­ребігом іншої нормальної вагітності.

Спостереження за перебігом іншої нормальної вагітності, неуточненої.

    Z 34

 

 

Z 34.0

 

 

Z 34.8

 

 

Z 34.9

 

Рекомендований графік візитів

1 – бажано до 12 тижнів

2 – не пізніше 2-х тижнів після першого

3 – 19-21 тижнів вагітності після проходження другого УЗД

4 – 25-26 тижнів

5 –  30 тижнів 

6 – 34-35 тижнів

7– 38 тижнів

8 – 40 тижнів

9 – 41 тиждень

 Перший візит

1.Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини).

2. Загальний огляд; пальпація щитоподібної залози;  аускультація серця і легенів; огляд і пальпація молочних залоз; пальпація лімфатичних вузлів; вимірювання артеріального тиску (на одній руці), пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; вимірювання зросту, маси тіла і розрахунок ІМТ.

3. Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження).

4.Мазок на цитологічне дослідження. 5.Мазок на флору (за показаннями: при наявності скарг та клінічних проявів).

46. Лабораторні обстеження: загальний аналіз сечі (включаючи тест на наявність білку); посів сечі (виявлення безсимптомної бактеріурії); група крові та резус-належність; загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів і гематокриту; 7.Серологічне обстеження на сифіліс  (перше).

1.Прийом фолієвої кислоти до 12 тижнів вагітності (400 мкг щодня). Якщо в анамнезі  відмічались випадки народження плодів/ дітей з вродженими  вадами нервової трубки  - 800 мкг щодня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Ускладнення перебігу вагітності

 

2.Під час 8 візиту вагітна інформується про необхідність 9 візиту і госпіталізації в стаціонар у 41 тиждень.

При  відмові від госпіталізації проводиться сумісний огляд вагітної  з завідуючим жіночою консультацією чи іншим лікарем. У разі повторної відмови від госпіталізації пропонується посилений антенатальний моніторинг - КТГ 2 рази на тиждень, УЗД рівня амніотичної рідини

 

1. Відсутність ускладнень перебігу вагітності.

2. Відсутність перинатальних ускладнень.

1.Протягом

післяпологового періоду.

2. Консультування з питань контрацепції

 

 

8.Тест на ВІЛ-інфекцію (перший).

9.Тест на наявність HbsAg.

 Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається.

У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності.

У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах (Клінічний протокол від  14.11.2007 № 716 «Попередження передачі ВІЛ інфекції від матері до дитини»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УЗ-обстеження протягом вагітності

 Перше - в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності. Інформація про доцільність визначення біохімічних маркерів в сироватці крові (PAPP-A, вільний β-ХГ) в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода.

Друге - в терміні вагітності 18-21 тиждень. Інформація про доцільність проведення біохімічного скринінгу ІІ триместру у терміні 16-20 тиж. (АФП + вільний β-ХГ (double-test), або АФП + вільний β-ХГ + вільний естріол (triple-test) з розрахунком індивідуального ризику наявності хромосомної та деякої вродженої патології плода.

-          У випадку сумнівного результату УЗД або виявлення будь-які структурні аномалії плода - негайне скерування вагітної до медико-генетичного центру для вирішення питання про проведення інвазивної пренатальної діагностики.

-          Вагітним жінкам, які пройшли біохімічний скринінг у І триместрі вагітності, рекомендується у ІІ триместрі визначати лише рівень АФП.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час кожного візиту:

Вимірювання АТ, пульсу, температури тіла, висоти стояння дна маткиіз занесенням даних до гравідограми; загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка.

Під час 3 візиту (19-21 тиж.) – аналіз крові на наявність антитіл при Rh негативній належності крові.

Під час 4 візиту (25-26 тиж.) - огляд нижніх кінцівок  на наявність  варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода; аналіз крові на антитіла при Rh негативній належності крові; двогодинний тест толерантності до глюкози (всім вагітним).

Скерування на аналізи для сдачі аналізів у 29 тиж.:

- Загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів

- Серологічне обстеження на сифіліс (друге).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З 30 тижнів вагітності під час кожного візиту:

Огляд та пальпація молочних залоз; вимірювання висоти стояння дна матки. занесення даних до гравідограми; вимірювання АТ, пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; огляд нижніх кінцівок на наявність  варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода.

Лабораторні обстеження:

-кров на антитіла при Rh негативній належності крові (окрім жінок, яким було введено анти-резус імуноглобулін)

-загальний аналіз сечі або експрес тест на наявність білка

Призначається в 28-32 тижні введення анти-резус імуноглобуліну усім вагітним з негативним резус-фактором при відсутності у них антитіл, у яких чоловік має позитивний резус фактор  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

II.  Ускладнення під час вагітності

Гестози вагітних